Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хамут
хамутний
хан
хананок
хандра
ханиця
ханів
ханівка
ханство
ханський
ханька
хап!
хапаний
хапанина
хапанка
хапання
хапати
хапатися
хапатня
хапиця
хапка
хапкати
хапкий
хапкість
хапко
хапком
хапливий
хапло
хапнути
хаповитий
хапокниш
хаптур
хаптура
хаптурний
хаптурник
хаптурництво
хаптурницький
хаптурувати
хапуга
хапужество
хапуля
хапун
хапу-хапу!
характер
характерник
характерство
характерствувати
харалужний
хараман
хараманити
харамаркання
харамаркати
харамаркач
харамижка
харапудитися
харапудливий
харапутний
харапутно
харем
харисто
харити
харкати
харки-макогоники
харкіт
харкотиння
харлай
харлак
харлань
харло
харний
харність
харно
харпак
харпацтво
харпачина
харпачка
харсон
харсонка
харсонський
харсонщина
харсун
харциз
харцизити
харцизник
харцизство
харцизяка
харцизяцький
харч
харчати
харчити
харчитися
харчівник
харчовий
харчування
харчувати
харчуватися
харьків
харьківка
харьківський
харьківщина
харящ
хасатися
хата
хатина
хатка
хатник
хатній
хатонька
хатчина
хатяний
ха-ха!
хахольки
хахоньки
хахулатий
хахульки
хашник
хащ
хаща
хащина
хая
Буки нескл. Славян. названіе буквы Б. Аз — били мене раз; буки — набралися муки. Ном. № 6068.
Зачина́ння, -ня, с. Начинаніе.
Кецка, -ки, ж. = кицка. На місці, з якого вирізав кецку, закопує хрест так завеликий, аби застав вирізану кецку. Шух. І. 213.
Мирна́, -но́ї, ж. Мировая. Ну, годі, помиримось! — яка ж у мас буде мирна? — Оддай мені гроші мої, то й помиримось. Верхнеднѣпр. у.
Небережений, -а, -е. Неосторожный. Небереженого і чорт не стереже. Ном. № 4297.
Перехочливий, -а, -е. Прихотливый, капризный. Багацтво — перехочлива річ: от наш батько був багатий, а ми бідні стали. Пятигор. окр.
Понамішувати, -шую, -єш, гл. Намѣшать (во множествѣ). Понамішуй же їсти коровам та свиням. Харьк. у.
Правиборець, -рця, м. Избиратель, участвующій въ выборѣ избирателей народныхъ представителей. Желех.
Скупитися 1, -плюся, -пишся, гл. Соединиться, собраться. Старшина.... скупилась тісно, плечем поуз плече. К. ЧР. 341.
Сповенити, -ню́, -ниш, гл. Наполнить, напитать (жидкостью). Ти своєв сиров кровєв землю сповенила. Гол. III. 34.
Нас спонсорують: