Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хамут
хамутний
хан
хананок
хандра
ханиця
ханів
ханівка
ханство
ханський
ханька
хап!
хапаний
хапанина
хапанка
хапання
хапати
хапатися
хапатня
хапиця
хапка
хапкати
хапкий
хапкість
хапко
хапком
хапливий
хапло
хапнути
хаповитий
хапокниш
хаптур
хаптура
хаптурний
хаптурник
хаптурництво
хаптурницький
хаптурувати
хапуга
хапужество
хапуля
хапун
хапу-хапу!
характер
характерник
характерство
характерствувати
харалужний
хараман
хараманити
харамаркання
харамаркати
харамаркач
харамижка
харапудитися
харапудливий
харапутний
харапутно
харем
харисто
харити
харкати
харки-макогоники
харкіт
харкотиння
харлай
харлак
харлань
харло
харний
харність
харно
харпак
харпацтво
харпачина
харпачка
харсон
харсонка
харсонський
харсонщина
харсун
харциз
харцизити
харцизник
харцизство
харцизяка
харцизяцький
харч
харчати
харчити
харчитися
харчівник
харчовий
харчування
харчувати
харчуватися
харьків
харьківка
харьківський
харьківщина
харящ
хасатися
хата
хатина
хатка
хатник
хатній
хатонька
хатчина
хатяний
ха-ха!
хахольки
хахоньки
хахулатий
хахульки
хашник
хащ
хаща
хащина
хая
Бережний 2, -а, -е. Прибрежный. Бережні піски: бережні буряки. Чигир. у.
Бобро, -бра, м. = бобер 1. Харьк. у.
Гаптований, -а, -е. Вышитый, расшитый золотомъ или серебромъ. Комір і поли гаптовані золотом. К. ЧР. 102.
Джереґе́ля, -лі, ж. 1) Коса на головѣ, сложенная вѣнкомъ. Котл. Ен. Словарь 8. Сплетенная изъ трехъ полосъ коса. Вас. 204. Встрѣчается преимущ. во мн. ч. Тут заплітали джереґелі, дробушечки на головах. Котл. Ен.
До́рого нар. Дорого. Ном. № 10500. Тепер усе дорогше стало. МВ. І. 112. Дорожше очей нема нічого в світі. ЗОЮР. II. 100. Ум. дороге́нько, дороге́сенько.
Пуща, -щі, ж. Дремучій лѣсъ, лѣсная чаща. Не схотів він із жінкою жити, пішов же він по пущах блудити. Мет. 359. Ото ж раз поїхав князь на полювання да, й одбивсь у пущі од своєї челяді. К. (ЗОЮР. II. 203).
Скаргуватися, -гуюся, -єшся, гл. = скаржитися. Перед Богом вовк скаргувався. Гн. II. 225.
Спилити, -лю, -лиш, гл. Поднять пыль. Їду я, — це як подме вітер, так і спилив киптюгу поперед мене. Новомоск. у.
Спішний, -а, -е. Торопливый, спѣшный. Робота спішна, як кажуть, людей смішить.
Сьогобіцький, -а, -е. = сьогобічний. Хто не був по сей бік Дніпра, жадної тями не має про сьогобіцьку Україну. Св. Л. 23.
Нас спонсорують: