Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

харцизити

Харцизити, -жу, -зиш, гл. Разбойничать, грабить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРЦИЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРЦИЗИТИ"
Блищавка, -ки, ж. Phoxinus rivularis. Вх. Уг. 227.
Вальс, -са, м. = валець. Краков'яка оддирають, вальса та мазура. Шевч. 138.
Вершень, -шня, м. = верхівень. Стор. МПр. 120.
Досту́кати, -ся. Cм. достукувати, -ся.
Змінити, -ся. Cм. ii. зміняти, -ся.
Ме́ливо, -ва, с. = мливо.
Поконвічний, -а, -е. Извѣчный. Поконвічні високі Карпати. Млак. 88.
Пригулень, -льня, м. = відгулень. О. 1862. І. 20.
Прогрімотати, -чу́, -чеш, прогрімоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = прогрімати.
Шеломок, -мка, м. 1) Ум. отъ шелом. 2) Полѣсская лѣтняя шапка изъ толстаго домашняго сукна въ видѣ конуса, усѣченнаго сверху параллельно основанію. Чуб. VII. 413.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАРЦИЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.