Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хаба
хабаз
хабалиця
хабалка
хабаль
хабальний
хабальниця
хабальство
хабара
хабарик
хабарій
хабарник
хабарницький
хабарь
хабатарня
хабета
хабз
хабзина
хабина
хабник
хабоття
хаботя
хабуз
хабуззя
хава
хавав
хававкання
хававкати
хавдій
хавела
хаверя
хавка
хавкати
хавкун
хавтур
хавтура
хавтурвий
хавтурник
хавтурувати
хавтур'я
хавчати
хавчура
хазія
хазяєчка
хазяїн
хазяїновитий
хазяїнувати
хазяїнуватий
хазяй
хазяйка
хазяйливий
хазяйновитий
хазяйнування
хазяйнувати
хазяйовливий
хазяйствечко
хазяйство
хазяйський
хазяйчин
хазяювати
хай
хайний
хакати
халабуда
халавкати
халазія
халайстра
халамаідол
халаман
халамей
халамид
халамидник
халамій
халандрусь
халасати
халастати
халастра
халасувати
халасун
халат
халаш
халаштан
халаштати
халаштун
халаща
халащати
халащина
халда-балда
халеб
халепа
халувати
халуззя
халупа
халупина
халупник
халупчина
халус
халява
халяндра
халясувати
хам
хамаркати
хамелити
хаменити
хаменутися
хамів
хаміль
хамінок
хамкотіти
хамло
хамлюга
хамний
хамник
хамнути
хамородь
хамса
хамудь
хамузє
хамула
хамулуватий
Відрізуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. відрізатися, -жуся, -жешся, гл. Отрѣзывать, отрѣзать себя отъ чего. Взяла ключ відрізалася. Чуб. Нерівно відрізалося.
Звитя́жний, -а, -е. Побѣдный.
Зносок, -ска, м. = знісок. Куряче яйце, зносок називаємоє. Воно маленьке, таке як гороб'яче. Драг. 57.
Колодиця, -ці, ж. Ступица въ колесѣ. Вас. 147. Cм. колодка.
Обтісуватися, -суюся, -єшся, сов. в. обтеса́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Обтесываться, обтесаться.
Пиж, -жа, м. Родъ дѣтской игры. Ив. 37. Чуб. IV. 39.
Позустрівати, -ва́ю, -єш, гл. = позострівати.
Порискати, -каю, -єш, гл. = поризькати. Порыскала як свиня, та й плати їй. Н. Вол. у. Треба порискати там ще, чи нема картоплі. Н. Вол. у.
Прохідний, -а, -е. 1) Свободный для прохода. 2)ступа = походюча ступа. Cм. ступа. Шух. І. 104, 162.
Хрокнути, -ну, -неш, гл. Хрюкнуть. Кабан хрокнув. Харьк. у.
Нас спонсорують: