Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хаба
хабаз
хабалиця
хабалка
хабаль
хабальний
хабальниця
хабальство
хабара
хабарик
хабарій
хабарник
хабарницький
хабарь
хабатарня
хабета
хабз
хабзина
хабина
хабник
хабоття
хаботя
хабуз
хабуззя
хава
хавав
хававкання
хававкати
хавдій
хавела
хаверя
хавка
хавкати
хавкун
хавтур
хавтура
хавтурвий
хавтурник
хавтурувати
хавтур'я
хавчати
хавчура
хазія
хазяєчка
хазяїн
хазяїновитий
хазяїнувати
хазяїнуватий
хазяй
хазяйка
хазяйливий
хазяйновитий
хазяйнування
хазяйнувати
хазяйовливий
хазяйствечко
хазяйство
хазяйський
хазяйчин
хазяювати
хай
хайний
хакати
халабуда
халавкати
халазія
халайстра
халамаідол
халаман
халамей
халамид
халамидник
халамій
халандрусь
халасати
халастати
халастра
халасувати
халасун
халат
халаш
халаштан
халаштати
халаштун
халаща
халащати
халащина
халда-балда
халеб
халепа
халувати
халуззя
халупа
халупина
халупник
халупчина
халус
халява
халяндра
халясувати
хам
хамаркати
хамелити
хаменити
хаменутися
хамів
хаміль
хамінок
хамкотіти
хамло
хамлюга
хамний
хамник
хамнути
хамородь
хамса
хамудь
хамузє
хамула
хамулуватий
Бунька, -ки, ж. Глиняный сосудъ, родъ кувшина съ узкимъ горлышкомъ. Прил. у.
Пожога, -ги, ж. = пожега = пожежа. Племена, що одчахнулись під час татарської пожоги. Стор. МПр. 93. Після шведської пожоги... був військовим осаулом оцей самий Дорош. Стор. II. 55.
Поковзом нар. Скользя. Бим мужики бабу, та потім поковзом тягли. Прил. у.
Попростягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Протянуться (о многихъ). Козаки посідали, жовніри попростягались біля їх на траві. Стор. МПр. 105.
Проломити, -млю́, -миш, гл. Проломить. Кругом хату обступили, самі двері проломили. Чуб. V. 968.
Пувка, -ки, ж.великоцвітна. Раст. Crepis grandiflora. Шух. І. 20.
Росхитувати, -тую, -єш, сов. в. росхита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Расшатывать, расшатать. Росхитав стовпа так, що скоро впаде. Харьк. 2) Раскачивать, раскачать. Не росхитуй човна, бо вивернешся. Полт. г.
Стовковище, -ща, с. = стовквище. Вх. Зн. 67.
Тіснісінький, -а, -е. Совсѣмъ тѣсный. Шейк.
Уговтувати, -тую, -єш, сов. в. уго́втати, -таю, -єш, гл. Уговаривать, уговорить. Уговтає так дівчину, що й принесе вона льоду. О. 1862. І. 74.
Нас спонсорують: