Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хаба
хабаз
хабалиця
хабалка
хабаль
хабальний
хабальниця
хабальство
хабара
хабарик
хабарій
хабарник
хабарницький
хабарь
хабатарня
хабета
хабз
хабзина
хабина
хабник
хабоття
хаботя
хабуз
хабуззя
хава
хавав
хававкання
хававкати
хавдій
хавела
хаверя
хавка
хавкати
хавкун
хавтур
хавтура
хавтурвий
хавтурник
хавтурувати
хавтур'я
хавчати
хавчура
хазія
хазяєчка
хазяїн
хазяїновитий
хазяїнувати
хазяїнуватий
хазяй
хазяйка
хазяйливий
хазяйновитий
хазяйнування
хазяйнувати
хазяйовливий
хазяйствечко
хазяйство
хазяйський
хазяйчин
хазяювати
хай
хайний
хакати
халабуда
халавкати
халазія
халайстра
халамаідол
халаман
халамей
халамид
халамидник
халамій
халандрусь
халасати
халастати
халастра
халасувати
халасун
халат
халаш
халаштан
халаштати
халаштун
халаща
халащати
халащина
халда-балда
халеб
халепа
халувати
халуззя
халупа
халупина
халупник
халупчина
халус
халява
халяндра
халясувати
хам
хамаркати
хамелити
хаменити
хаменутися
хамів
хаміль
хамінок
хамкотіти
хамло
хамлюга
хамний
хамник
хамнути
хамородь
хамса
хамудь
хамузє
хамула
хамулуватий
Гадячий, -а, -е. 1) = гадовий, гадючий. Мил. М. 48. Сім голов гадячих. Гн. І. 22. 2) гадяче зілля. Раст. Veronica chamaedrus. Вх. Пч. II. 37.
Лопа́тка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лопата. 2) Въ колесѣ водяной мельницы каждая изъ расположенныхъ по окружности его дощечекъ, на которыя падаетъ вода. Черниг. у. 3) Часть валька, которой колотятъ бѣлье. Шух. І. 154. 4) Лопатка, плечевая кость. 5) Незрѣлый гороховый стручекъ. Кум не кум — не лізь у горох, не псуй лопаток. Ном. № 9713. знатимеш лопатки в горосі. Будешь помнить! Ном. № 4331. Тим часом вже почав (горох) вбиваться й в лопатки, аж тут прийшла пора і на самі стручки. О. 1861. III. 95. Переносно вбиватися в лопатки значитъ вырастать. 6) Пластинка разогнутаго рога.
Нав'я́зти, -зну, -неш, гл. Набиться, завязнуть. М'ясо у зуби, нав'язло. він їм у зуби нав'яз. Они его не спускаютъ съ языка.
Напро́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. напроси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. (кого про що). Долго просить кого о чемъ. Тебе я тілько напросився. Федьк.
Попідливати, -ва́ю, -єш, гл. Полить (во множествѣ). Не дає Бог дощу: треба попідливати щепи, а то аж листя на їх крутиться. Черниг. г.
Роспинджений, -а, -е. Разважничавшійся, зазнавшійся. Роспинджена ляхва. К. ПС. 137.
Страшок, -шка, м. 1) Ум. отъ страх. 2) Названіе вола полової масти съ особаго рода рогами. КС. 1898. VII. 47. 3) Пугало для птицъ. Вх. Уг. 270.
Таранник, -ка, м. Рыба лещъ, Abramis brama L. Шейк.
Утаборитися, -рюся, -ришся, гл. Укрѣпиться въ лагерѣ. Втаборились сіромахи. Потоцького ждучи. К. Досв. 15.
Хрипливість, -вости, ж. Хрипота. Це помагає од хрипливости.
Нас спонсорують: