Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хаба
хабаз
хабалиця
хабалка
хабаль
хабальний
хабальниця
хабальство
хабара
хабарик
хабарій
хабарник
хабарницький
хабарь
хабатарня
хабета
хабз
хабзина
хабина
хабник
хабоття
хаботя
хабуз
хабуззя
хава
хавав
хававкання
хававкати
хавдій
хавела
хаверя
хавка
хавкати
хавкун
хавтур
хавтура
хавтурвий
хавтурник
хавтурувати
хавтур'я
хавчати
хавчура
хазія
хазяєчка
хазяїн
хазяїновитий
хазяїнувати
хазяїнуватий
хазяй
хазяйка
хазяйливий
хазяйновитий
хазяйнування
хазяйнувати
хазяйовливий
хазяйствечко
хазяйство
хазяйський
хазяйчин
хазяювати
хай
хайний
хакати
халабуда
халавкати
халазія
халайстра
халамаідол
халаман
халамей
халамид
халамидник
халамій
халандрусь
халасати
халастати
халастра
халасувати
халасун
халат
халаш
халаштан
халаштати
халаштун
халаща
халащати
халащина
халда-балда
халеб
халепа
халувати
халуззя
халупа
халупина
халупник
халупчина
халус
халява
халяндра
халясувати
хам
хамаркати
хамелити
хаменити
хаменутися
хамів
хаміль
хамінок
хамкотіти
хамло
хамлюга
хамний
хамник
хамнути
хамородь
хамса
хамудь
хамузє
хамула
хамулуватий
Бистрянка, -ки, ж. 1) Раст. Alburnus baldneri. Шейк. 2) Быстрая и глубокая рѣчка. Ум. бистряночка. Течуть річки бистряночки, що й не перескочу. Чуб. V. 577.
Вистрибом нар. Въ припрыжку (бѣжать). Желех.
Відки нар. = відкіль. Відки йдете? — З під Дунаю. Гол. І. 98.
Відкладання, -ня, с. Откладываніе.
Вохкий, -а, -е. Сырой, влажный. Ном. № 431. Буде (хата) вохка зімою й весною. Грин. II. 18.
Ляскотня́, -ні́, ж. Хлопаніе, щелканіе, трескотня.
Ошимок, -мка, м. Кусокъ хлѣба. Наламала ошимків. Лохвиц. у.  
Рудько, -ка, м. Кличка рыжихъ домашнихъ животныхъ, преимущ. собакъ, кошекъ. А ти, коте-рудьку, підтопи нам грубку. Мил. 43.
Темноокий, -а, -е. 1) Черноглазый. Шейк. 2) Слѣной. Шейк.
Трикуток, -тка, трикуточок, -чка, м. Ум. отъ трикут.
Нас спонсорують: