Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хаба
хабаз
хабалиця
хабалка
хабаль
хабальний
хабальниця
хабальство
хабара
хабарик
хабарій
хабарник
хабарницький
хабарь
хабатарня
хабета
хабз
хабзина
хабина
хабник
хабоття
хаботя
хабуз
хабуззя
хава
хавав
хававкання
хававкати
хавдій
хавела
хаверя
хавка
хавкати
хавкун
хавтур
хавтура
хавтурвий
хавтурник
хавтурувати
хавтур'я
хавчати
хавчура
хазія
хазяєчка
хазяїн
хазяїновитий
хазяїнувати
хазяїнуватий
хазяй
хазяйка
хазяйливий
хазяйновитий
хазяйнування
хазяйнувати
хазяйовливий
хазяйствечко
хазяйство
хазяйський
хазяйчин
хазяювати
хай
хайний
хакати
халабуда
халавкати
халазія
халайстра
халамаідол
халаман
халамей
халамид
халамидник
халамій
халандрусь
халасати
халастати
халастра
халасувати
халасун
халат
халаш
халаштан
халаштати
халаштун
халаща
халащати
халащина
халда-балда
халеб
халепа
халувати
халуззя
халупа
халупина
халупник
халупчина
халус
халява
халяндра
халясувати
хам
хамаркати
хамелити
хаменити
хаменутися
хамів
хаміль
хамінок
хамкотіти
хамло
хамлюга
хамний
хамник
хамнути
хамородь
хамса
хамудь
хамузє
хамула
хамулуватий
Викладаний, -а, -е. О воротникѣ шубы: отложной. Гол. Од. 18.
Допліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. доплести́, -лету́, -те́ш, гл. 1) Доплетать, доплесть. 2) Довязывать, довязать, надвязывать, надвязать. Допліта панчішку. К.
Затурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = затуркати і и 2. Затурчить у вухо горлицею. Стор. Т. 90.
Ладоньки, ладочки, ладошки, Ум. отъ ладки.
Насушити Cм. насушувати.
Повістка, -ки, ж. 1) Повѣстка. 2) Разсказъ. Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка. Спб. 1861.
Подзеленькати, -каю, -єш, гл. Позвякать, позвенѣть; позвонить.
Признатися Cм. признаватися.
Прогляд, -ду, м. = перегляд. Частенько шлють мені землячки на прогляд свої словесні труди. К. Хата. 7.
Сіпнути, -ся. Cм. сіпати, -ся.
Нас спонсорують: