Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хаба
хабаз
хабалиця
хабалка
хабаль
хабальний
хабальниця
хабальство
хабара
хабарик
хабарій
хабарник
хабарницький
хабарь
хабатарня
хабета
хабз
хабзина
хабина
хабник
хабоття
хаботя
хабуз
хабуззя
хава
хавав
хававкання
хававкати
хавдій
хавела
хаверя
хавка
хавкати
хавкун
хавтур
хавтура
хавтурвий
хавтурник
хавтурувати
хавтур'я
хавчати
хавчура
хазія
хазяєчка
хазяїн
хазяїновитий
хазяїнувати
хазяїнуватий
хазяй
хазяйка
хазяйливий
хазяйновитий
хазяйнування
хазяйнувати
хазяйовливий
хазяйствечко
хазяйство
хазяйський
хазяйчин
хазяювати
хай
хайний
хакати
халабуда
халавкати
халазія
халайстра
халамаідол
халаман
халамей
халамид
халамидник
халамій
халандрусь
халасати
халастати
халастра
халасувати
халасун
халат
халаш
халаштан
халаштати
халаштун
халаща
халащати
халащина
халда-балда
халеб
халепа
халувати
халуззя
халупа
халупина
халупник
халупчина
халус
халява
халяндра
халясувати
хам
хамаркати
хамелити
хаменити
хаменутися
хамів
хаміль
хамінок
хамкотіти
хамло
хамлюга
хамний
хамник
хамнути
хамородь
хамса
хамудь
хамузє
хамула
хамулуватий
Багряний, -а, -е. = Багровий.
Возростивши нар. Выросши, взрослый, взрослая, взрослое. не розростивши. Малыхъ лѣтъ, малолѣтній. У хаті нікогісінько, — хоть тури гони! діти не возростивши були, от воно й позабірало худобу. Харьк.
Волос, -са, м. 1) Волосъ. Без Божої волі і волос з голови не спаде. Ном. № 27. Всі вісім будуть однакові: волос у волос, голос у голос. Рудч. Ск. II. 90. волос часто значитъ волоса, всѣ волоса на головѣ: У волиночки коса з золотого волоса щирий бір освітила. АД. І. 83. Не покинь же мене, Боже, як мій волос побіліє. К. Псал. 161. волосом світити. Быть дѣвицей. Ном. № 8884. волосом засвітила. Говорится о замужней женщинѣ, когда у нея спадетъ очіпок. Ном. № 3994. 2) Опухоль съ нарывомъ на пальцѣ. Кому чи трясцю одігнати, од заушниць, чи пошептати, або і волос ізігнать. Котл. Ен. ІІІ. 13. волос виливати. Лѣчить извѣстнымъ образомъ волос. О. 1862. X. 36. 3) Гусеница Euprepia. Ум. волосок, волосочок.
Змилуватися, -луюся, -єшся, гл. Сжалиться. Змилуйсь, Боже, надо мною з високого неба! Чуб. V. 362. Ой пустіть мене, пустіть!... Змилуйтеся! МВ. ІІ. 49. Змилувався Бог над раком та ззаду очі дав. Ном. №4684.
Наряжа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. = наряджатися.
Находитися, -джуся, -дишся, сов. в. найтися, -йду́ся, -дешся, гл. 1) Находиться, найтися. Може найдеться дівоче серце, карі очі, що заплачуть на сі думи... Шевч. 2) Только сов. в. Родиться. Хлопчик найшовся в них, такий чорнявий, у батька вдався. МВ. Вернувсь додому, аж у його дома вже син найшовсь. Мнж. 128. 3) Только сов. в. Найти возможность, время для чего-либо. Засніть... поки найдусь сюди прийти. Мкр. Г. 67.
Помок, мку, м. = помка. Плив без помку. Мкр. Г. 7. Як би я се все у помку держала! а то ж воно мені не нужне, то й забулось. Новомоск. у. Cм. помка, помки.
Теплий, -а, -е. Теплый. Тяжко, Катре, умірати в чужій теплій хаті. Шевч. теплий олексій. Праздникъ Алексѣя человѣка Божія 17 марта. ХС. I. 74., Ум. тепленький, теплесенький. А в дівчини серце, як літнєє сонце: хоча, воно й хмарнесеньке, але теплесеньке. Грин. III. 202.
Черваковий, -а, -е. 1) Принадлежащій червю. 2) Изъѣденный червями. Желех.
Чорнотроп, -пу, м. Путь, дорога по черной землѣ, не по снѣгу, безснѣжный путь. Зайця тепер чорнотропом не піймаєш, як би сніг — друге б діло. Харьк. у. Тоді був чорнотроп — снігу вже не було. Новомоск. у.
Нас спонсорують: