Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хапатися

Хапатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Хвататься, браться. Хапається за шаблю. Стор. МПр. 108. 2)чого. Дѣлать что, хвататься за что. Не хапайся дурниці, не будеш сидів у темниці. Ном. 3) Спѣшить, торопиться. Хто хапавсь жито сіяти, то в того воно повипрівало. Лебед. у. Хапається, як попівна заміж. Ном. № 3154.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАПАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАПАТИСЯ"
Вигикнути, -ну, -неш, гл. Икнуть. Дай, Боже, легенько вигикнути. Ном. № 365.
Гуса́к, -ка́, м. 1) Гусь самецъ. Гусак гуску кличе. Н. п. 2) Языкъ, дыхательное горло и легкія, вмѣстѣ взятыя (терминъ мясниковъ), ливеръ. Телячий гусак. 3) Ножная длинная колодка, въ которую заковываютъ нѣсколько человѣкъ. Ум. Гусачо́к.
Змовини, -вин, ж. мн. 1) Уговоръ. І погуби їх серед ради, серед їх змовин нечестивих. К. Псал. 9. 2) Сговоръ. Зробили змовини, а там і весілля справили. МВ. І. 117.
Коправий, -а, -е. = каправий. Угор.
Ле́глий, -а, -е. Залежалый, затхлый, прѣлый (о мукѣ).
Нагарча́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Наворчаться (о собакѣ и сердитомъ человѣкѣ).
Напастува́ння, -ня, с. Нападеніе, прицѣпка, придирка.
Підгорлина, -ни, ж. = підгорля 1. Вх. Лем. 449.
Поперевішувати, -шую, -єш, гл. Перевѣсить на другія мѣста (во множествѣ). Поперевішуй сорочки на сонце, щоб швидче подосихали. Васильк. у.
Цуголка, -ки, ж. Большая трубчатая кость. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАПАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.