Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хвирса
хвисткий
хвись
хвиськати
хвиський
хвисьнути
хвиткий
хвицати
хвицливий
хвицнути
хвицонути
хвища
хвиялка
хвірза
хвіртка
хвіст
хвіть!
хвітька
хвітькати
хвітьхвітькати
хвітю
хвіщ
хвіялка
хвіяти
хвіятися
хвоїна
хвоїти
хвоїщ
хвойдина
хвойличник
хвойовий
хвора
хворий
хворість
хворіти
хворкус
хворма
хвормувати
хвороба
хворовий
хворовитий
хворост
хворостець
хворостина
хворостиння
хворостити
хворостняк
хворостяний
хворота
хвортеця
хвортувина
хвортуна
хвортунина
хвортунити
хворшт
хворявий
хворяка
хворяти
хвостати
хвостатий
хвостатися
хвостач
хвостачка
хвостик
хвостище
хвостняк
хвостовик
хвосток
хвостя
хвостяга
хвостяка
хвоськати
хвосьнути
хвошка
хвошти
хвощ
хвощанка
хвощатися
хвоя
хвузія
хвук
хвура
хвурман
хвус
хвуста
хекати
хекнути
хендогий
херувим
хершебок
хе-хе
хи!
хиб
хиба 1
хиба 2
хибаль
хибанок
хибань
хибати
хибатися
хибити
хибкий
хибкість
хибко
хибливий
хибний
хибно
хибнути
хибнутися
хибч
хидня
хижа
хижак
хижацтво
хижацький
хижечний
хижий
хижість
хижка
хижний
Бура, -ри, ж. Бурленіе воды. Тепер вода тихо йде коло каміння, бо мала, а як весною вода велика, то бура б'є тут. Екатер. у.
Запри́духа, -хи, ж. Очень крѣпкій табакъ.
Зіставля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зіставити, -влю, -виш, гл. Оставлять, оставить. Зажер усе, нічого не зіставив. К. Іов. 44.
Зрошати, -ша́ю, -єш, сов. в. зроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Орошать, оросить. К. Досв. 26. Дрібненькими слізоньками все поле зросила. Мет. 274. Припав він до землі та й зросив її слізьми. МВ. ІІ. 70.
Кантоха, -хи, ж. = карто́ха. Сумск. у. Наберуть мішків п'ять кантохи. Грин. І. 99.
Ле́йстер, -стру, м. Реестръ. Запишіть у лейстри. Мил. 162.
Назу́блюватися, -блююся, -єшся, сов. в. назуби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Пустить ростки. Уже котре зерно на мокрій землі, те назубилося. Міусск. окр.
Під 2 пред. 1) Подъ. Ой під вишнею, під черешнею стояв старий з молодою. Н. п. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. Посл. 2) Къ, подъ. Татарин... далі вже й під Київ підступає. ЗОЮР. І. 3. Він підійшов під віконце та й кличе курочку. Рудч. Ск. І. 19. 3) Подъ властью. Буде добре запорожцям і під турком жити. Н. п. 4) У, при, около, подъ. А вже Палій під Полтавою із Шведом побився. Макс. 5) Въ, во. Під той час і брат приходить. Яка з нас під той час мигнеться. МВ. (О. 1862. III. 46). Було під робочу пору. Г. Барв. 325. Мої ви дочки і зяті кохані! Що з вами діється під сю годину, під сю страшну козацьку хуртовину. К. ЦН. 186. Під холеру вони полягли. Мир. Пов. І. 124. 6) На. Выряжали нас... в похід під турка. Грин. II. 209. 7) під но́гу грати. Играть въ тактъ. Музики грали під ногу маршової. 8) під п'яну руч. Подъ пьяную руку. 9) під чаркою. Во хмелю.
Сеч, -чі, ж. Моча, урина. Борз. у. Дуже добре діло виносити ад хворого сеч, шоб не застоювалась. Волч. у. Кінська сеч. Мнж. 140.
Хустка, -ки, ж. 1) Платокъ. Чуб. VII. 424. Гол. Од. 50. Вас. 167. Побіліла як хустка. Ном. 2) мн. = заручини. МУЕ. ІІІ. 74. Ум. хустонька, хусточка. Хустоньку пери. Грин. ІІІ. 551.
Нас спонсорують: