Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хвирса
хвисткий
хвись
хвиськати
хвиський
хвисьнути
хвиткий
хвицати
хвицливий
хвицнути
хвицонути
хвища
хвиялка
хвірза
хвіртка
хвіст
хвіть!
хвітька
хвітькати
хвітьхвітькати
хвітю
хвіщ
хвіялка
хвіяти
хвіятися
хвоїна
хвоїти
хвоїщ
хвойдина
хвойличник
хвойовий
хвора
хворий
хворість
хворіти
хворкус
хворма
хвормувати
хвороба
хворовий
хворовитий
хворост
хворостець
хворостина
хворостиння
хворостити
хворостняк
хворостяний
хворота
хвортеця
хвортувина
хвортуна
хвортунина
хвортунити
хворшт
хворявий
хворяка
хворяти
хвостати
хвостатий
хвостатися
хвостач
хвостачка
хвостик
хвостище
хвостняк
хвостовик
хвосток
хвостя
хвостяга
хвостяка
хвоськати
хвосьнути
хвошка
хвошти
хвощ
хвощанка
хвощатися
хвоя
хвузія
хвук
хвура
хвурман
хвус
хвуста
хекати
хекнути
хендогий
херувим
хершебок
хе-хе
хи!
хиб
хиба 1
хиба 2
хибаль
хибанок
хибань
хибати
хибатися
хибити
хибкий
хибкість
хибко
хибливий
хибний
хибно
хибнути
хибнутися
хибч
хидня
хижа
хижак
хижацтво
хижацький
хижечний
хижий
хижість
хижка
хижний
Волохач, -ча, м. 1) Мохнатое существо. 2) Раст. Amarantus retroflexus L. ЗЮЗО. I. 111.
Героїчний, -а, -е. Героическій. Левиц. Пов. 7.
Гоже нар. 1) Красиво, хорошо. Матінко, повная роже, дивитись на тебе гоже. Мет. 201. Як Бог поможе, то все буде гоже. Ном. ст. 281, № 11. Кланяйся, Ганнусю, гоже. Н. п. 2) Прилично, слѣдуетъ. Не гоже так робити. Прибралась так, як гоже для празника. О. 1862. IV. 77.
Лабза, -зи, м. Попрошайка.
Мінли́вий, -а, -е. Мѣняющійся, измѣнчивый.
Полурізка, -ки, ж. Четверть загона (загонъ = 5—6 десят.). Козелец. у.
Поохотитися, -чуся, -тишся, гл. Пожелать, захотѣть.
Пороспитуватися, -туюся, -єшся, гл. = пороспитувати.
Поросплоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Расплодиться, развестися. Як поросплоджувались (пани), так погано стало. Драг. 217.
Селянка, -ки, ж. Поселянка, крестьянка. Ум. селяночка. Да із села да селяночка, а із міста міщаночка. Мет. 162.
Нас спонсорують: