Буддень, -дня, м. Будень, рабочій день. ....мені не вілен світ ні в буддень, ні в свято. Про буддень. Для будня, въ будень. Ця спідниця вже нехай про буддень буде. Вона тії сережки про буддень зносила.
Гей! I меж.
1) Понуканье для воловъ, коровы: прямо впередъ. Воликів за налигач.... та й гей! соб! цабе! помаленьку.
2) Эй, ну! Гей, хлопці, до роботи! А гей, княгине, давай козакам вечерять.
3) Пѣсенное непереводимое восклицаніе. Розвивайся, сухий дубе, завтра мороз буде, гей завтра мороз буде.
4) гей-си = шугу. Гей-си, гей-си, зозуленько, в темний ліс кувати.
Допала́ти, -лі́ю, -єш, гл. Догорѣть. Четверта свічка допалала, нім договорили.
Доси́пка, -ки, ж. Досыпка. Ум. доси́понька.
Ду́дник, -ка, м. = дударь 1 и 2. За три копи жолудики продала, а за копу дудника наняла: заграй мені, дуднику, у дуду. Ум. ду́дничок. Заграй, дудничку, — танцюй, дурничку.
Жа́лко нар. 1) Жаль, жалко. В матері дітки — нарівно жалко. Як поїдеш з України, буде комусь жалко. 2) Жгуче, больно. Як же жалко укусила мене муха. Ср. ст. Жалчіше.
Неприємність, -ности, ж. Непріятность.
Обхвіруватися, -руюся, -єшся, гл. Обходиться. У нас дуже мам хліба, не знаємо як їм обхвіруватися.
Салабай, -бая, м.? Цюцю, дурний салабай.
Тіпання, -ня, с.
1) Трясеніе, дрожаніе.
2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: тіпання. Отдѣленіе кострики отъ конопли или льва, трепаніе. Ум. тіпаннячко.
