Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хрестик
хрестильниця
хрестини
хрестинний
хреститель
хрестити
хреститися
хрестичок
хрестки
хрестний
хрестовий
хрестовиння
хрестці
хрестянин
хрещастий
хрещатий
хрещатик
хрещатка
хрещенець
хрещений
хрещеник
хрещениця
хрещення
хрещенята
хрещик
хрипавка
хрипіти
хрипка
хрипкий
хрипко
хрипливий
хрипливість
хрипнути
хрипоти
христини
християн
християнка
християночок
християнство
християнський
христовий
христоносець
христос
христосанка
христосання
христосати
христосатися
христосування
христосуватися
христування
христувати
христуватися
хрімка
хрін
хріниця
хрінів
хроб
хробак
хробацтво
хробачний
хробачник
хробачок
хроборь
хробот
хробуватий
хробур
хробуст
хрокало
хрокання
хрокати
хрокнути
хромак
хромий
хроміти
хромка
хромолаба
хрон
хроніка
хронт
хроп!
хропак
хропати
хропка
хропнути 1
хропнути 2
хропнутися
хропти
хро-хро!
хрум
хрумати
хрумкати
хрумсати
хрумтіти
хрумчати
хрунь
хрунькати
хрунькіт
хруп
хрупати
хрупка
хрупостіти
хрупостня
хрупотіти
хрупотява
хруск
хрускавки
хрускотіти
хруснути
хруставець
хруставча
хрусталка
хрусталь
хрустіти
хрустка
хрусткий
хрусь!
хру-хру!
хрущ
хрущати
хрущик
Віддаровуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. віддаруватися, -руюся, -єшся, гл. Отдариваться, отдариться.
Гора́, -ри́, ж. 1) Гора, возвышенное мѣсто. Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й з гори не спустить. Ном. № 2697. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. Ном. № 1605. Я б і гори покотив. Все сдѣлалъ бы. Ном. № 5381. Ли́са гора́. Гора съ обнаженной вершиной, — согласно народнымъ повѣрьямъ обычное мѣсто собранія вѣдьмъ и чертей. Чуб. І. 199. І на мудрім дідько на лису гору їздить. Ном. № 6502. Золота́ гора́, золоті́ го́ри. Несмѣтное богатство. Се їм золоту гору, та й ту рознесуть. Ном. № 10821. Золотії гори обіцяє. Прельщаетъ невѣроятными обѣщаніями. Ном. № 4526. 2) Чердакъ въ постройкахъ. Чуб. VII. 388. МУЕ. I. 88. (Черниг.). Лисичка зробилась кішкою, та з хати та на гору. Рудч. Ск. І. 30. Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. Рудч. Ск. І. 213. 3) О рѣкѣ: верховье, верхнее теченіе. Вітер з гори дме, т. е. по теченію. 4) Родъ игры. Грин. III. 115. 5) Бра́ти го́ру. Одерживать верхъ надъ кѣмъ либо, одолѣвать. Здоров'я почало брати гору. К. ЧР. 180. 6) Бра́ти горо́ю. Пѣть басомъ высокія ноты; пѣть первымъ басомъ. Ти бери горою, а я буду окселентувати. 7) До гори́, у горі́, у го́ру. Cм. Догори, угорі, угору. Ум. Гі́рка, гі́ронька, гі́рочка. Грин. ІІІ. 44. Го́ронька.
Грома́дський, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ міру, общественный, мірской. Громадських людей кликали цінувати. МВ. ІІ. 203. Громадська Громадська справа. Громадський суд. О. 1861. X. 55. Муж грома́дський. Членъ общества, представитель извѣстной его части, участвующій въ его рѣшеніяхъ. Г. Барв. 351. Кулишъ. Повѣсти. I. 185. Тогді ж то, не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, ні мужі громадськії, що наш пан гетьман Хмельницький.... у городі Чигрині задумав, вже й загадав. Мет. 391.
Зара́ній, -я, -є. Утренній. Вже на дворі світ зараній. Лавр. 24.
Засво́ювати, -во́юю, -єш, сов. в. засвоїти, -вою́, -ї́ш, гл. Присваивать, присвоить. Велику материзну мала, а з тим добра вона не знала... Брат все, що лучче, засвоїв. Мкр. Г. 18.
Квокати, -каю, -єш, гл. = квоктати. Угор.
Понористий, -а, -е. Изрытый, неровный (о дорогѣ). Шух. I. 81.
Проказа, -зи, ж. Проказа. Прийшов чоловік увесь у проказі. Єв. Л. V. 12. Старці тебе цураються мов тії прокази. Шевч. 460.
Секта, -ти, ж. Секта. Зєзуїчені прелати.... взивають усе духовенство ґрецької віри Наливайковою сектою. К. Кр. 19.
Снозик, -ка, м. 1) Ум. отъ сніз. 2) Въ остовѣ плетеной изъ лозы корзинки — поперечные прутья, около которыхъ загибаются тонкіе прутья, составляющіе сплошную стѣнку корзины. Вас. 148.
Нас спонсорують: