Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хрестик
хрестильниця
хрестини
хрестинний
хреститель
хрестити
хреститися
хрестичок
хрестки
хрестний
хрестовий
хрестовиння
хрестці
хрестянин
хрещастий
хрещатий
хрещатик
хрещатка
хрещенець
хрещений
хрещеник
хрещениця
хрещення
хрещенята
хрещик
хрипавка
хрипіти
хрипка
хрипкий
хрипко
хрипливий
хрипливість
хрипнути
хрипоти
христини
християн
християнка
християночок
християнство
християнський
христовий
христоносець
христос
христосанка
христосання
христосати
христосатися
христосування
христосуватися
христування
христувати
христуватися
хрімка
хрін
хріниця
хрінів
хроб
хробак
хробацтво
хробачний
хробачник
хробачок
хроборь
хробот
хробуватий
хробур
хробуст
хрокало
хрокання
хрокати
хрокнути
хромак
хромий
хроміти
хромка
хромолаба
хрон
хроніка
хронт
хроп!
хропак
хропати
хропка
хропнути 1
хропнути 2
хропнутися
хропти
хро-хро!
хрум
хрумати
хрумкати
хрумсати
хрумтіти
хрумчати
хрунь
хрунькати
хрунькіт
хруп
хрупати
хрупка
хрупостіти
хрупостня
хрупотіти
хрупотява
хруск
хрускавки
хрускотіти
хруснути
хруставець
хруставча
хрусталка
хрусталь
хрустіти
хрустка
хрусткий
хрусь!
хру-хру!
хрущ
хрущати
хрущик
Бечка, -ки, ж. = торок 2. МУЕ. ІІІ. 25.
Клунька, -ки, ж. Ум. отъ клуня.
Ломе́ць, -мця́, м. 1) Ломота. Колись і в мене був ломець за молодих літ, то на це лихо ми ймем віри. Васильк. у. 2) Ломка. Прийде ломець і на цей ліс, порубають. Н. Вол. у.
Луна́ти, -на́ю, -єш, гл. Откликаться (о звукѣ), раздаваться. Так співає, аж по селу лунає. МВ. І. 93. А про мене... лунала луна, що в мене купи, дак усе пійде в руку. Г. Барв. 418.
Оцет, о́цту, м. Уксусъ. (Канев. у.). Несе щуку-рибу з оцтом. КС. 1882. V. 362. Насміхались воїни, подаючи йому оцет. Єв. Л. XXIII. 36. Піднести з оцтом фиги. Котл. Ен. III. 17.
Певен, -вна, -не = певний. Як що зробиш, парубче, своє діло як слід, — тоді я буду певен і знатиму, що все у гаразді.
Повиплоджувати, -джую, -єш, гл. Виплодить, вывести (многихъ).
Позадинати, -на́ю, -єш, гл. Вставить дно (во многомъ). Бондарь позадинає барильця. Волч. у.
Попаруватися, -ру́ємося, -єтеся, гл. 1) Спариться (о многихъ). 2) Вступить въ бракъ (о многихъ).
Присвітка, -ки, ж. Освѣщеніе какого либо предмета или кому либо при его дѣйствіяхъ. Не було мені присвітки, я й упав на сходах.
Нас спонсорують: