Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хрестик
хрестильниця
хрестини
хрестинний
хреститель
хрестити
хреститися
хрестичок
хрестки
хрестний
хрестовий
хрестовиння
хрестці
хрестянин
хрещастий
хрещатий
хрещатик
хрещатка
хрещенець
хрещений
хрещеник
хрещениця
хрещення
хрещенята
хрещик
хрипавка
хрипіти
хрипка
хрипкий
хрипко
хрипливий
хрипливість
хрипнути
хрипоти
христини
християн
християнка
християночок
християнство
християнський
христовий
христоносець
христос
христосанка
христосання
христосати
христосатися
христосування
христосуватися
христування
христувати
христуватися
хрімка
хрін
хріниця
хрінів
хроб
хробак
хробацтво
хробачний
хробачник
хробачок
хроборь
хробот
хробуватий
хробур
хробуст
хрокало
хрокання
хрокати
хрокнути
хромак
хромий
хроміти
хромка
хромолаба
хрон
хроніка
хронт
хроп!
хропак
хропати
хропка
хропнути 1
хропнути 2
хропнутися
хропти
хро-хро!
хрум
хрумати
хрумкати
хрумсати
хрумтіти
хрумчати
хрунь
хрунькати
хрунькіт
хруп
хрупати
хрупка
хрупостіти
хрупостня
хрупотіти
хрупотява
хруск
хрускавки
хрускотіти
хруснути
хруставець
хруставча
хрусталка
хрусталь
хрустіти
хрустка
хрусткий
хрусь!
хру-хру!
хрущ
хрущати
хрущик
Вислизнути, -ну, -неш, гл.кому з рук. Выскользнуть.
Війтів, -това, -ве Принадлежащій війтові. Нема над ню і над війтову свиню. Ном. № 2517. Не війтова дочка, та до речі говорить. Ном. № 13059.
Золоторогий, -а, -е. Съ золотыми или вызолоченными рогами. Був собі пан такий багатий... мав собі шість волів, сьомого золоторогого. Рудч. Ск. І. 211.
Недякуваний, -а, -е. Оставшійся безъ благодарности. Прийшов непроханий, підеш недякуваний. Посл.
Перералювати, -люю, -єш, сов. в. перералити, -лю, -лиш, гл. 1) Перепахивать, перепахать ралом. Грин. II. 210. 2) Провести борозду ралом чрезъ что нибудь.
Попружка, -ки, ж. 1) Ум. отъ попруга. 2) То-же, что и окрайка, узкій шерстяной поясъ у женщинъ. Шух. І. 132, 123. Kolb. І. 46.
Потломити, -млю́, -миш, гл. = потлумити. Мил. М. 65. То сіно таке, що не дуже потломлять. Черк. у.
Скіпати, -паю, -єш, гл. 1) Колоть, раскалывать, щипать (лучину). 2) Раздроблять въ щепки. (Гарматами) скіпає в скіпки наш Байда гаспидські ґалери. К. Бай. 90.
Сколювати, -люю, -єш, сов. в. сколоти, -лю, -леш, гл. Уколоть, заколоть, проколоть. Сколює кожну житину шилом. Мнж. 145. Ой ходила молода дівчина по лісочку да сколола білую ніжку на трісочку. Чуб. V. 303. Тупу-тупу ногами, сколю тебе рогами. Рудч. Ск. І. 4 5. Котрий котрого да на стрілочку сколе. Чуб. V. 1079. Вони сами скололи того гайдамаку. ЗОЮР. 1. 241.
Шулка, -ки, ж. Початокъ кукурузы. Kolb. I. 51.  
Нас спонсорують: