Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хрестик
хрестильниця
хрестини
хрестинний
хреститель
хрестити
хреститися
хрестичок
хрестки
хрестний
хрестовий
хрестовиння
хрестці
хрестянин
хрещастий
хрещатий
хрещатик
хрещатка
хрещенець
хрещений
хрещеник
хрещениця
хрещення
хрещенята
хрещик
хрипавка
хрипіти
хрипка
хрипкий
хрипко
хрипливий
хрипливість
хрипнути
хрипоти
христини
християн
християнка
християночок
християнство
християнський
христовий
христоносець
христос
христосанка
христосання
христосати
христосатися
христосування
христосуватися
христування
христувати
христуватися
хрімка
хрін
хріниця
хрінів
хроб
хробак
хробацтво
хробачний
хробачник
хробачок
хроборь
хробот
хробуватий
хробур
хробуст
хрокало
хрокання
хрокати
хрокнути
хромак
хромий
хроміти
хромка
хромолаба
хрон
хроніка
хронт
хроп!
хропак
хропати
хропка
хропнути 1
хропнути 2
хропнутися
хропти
хро-хро!
хрум
хрумати
хрумкати
хрумсати
хрумтіти
хрумчати
хрунь
хрунькати
хрунькіт
хруп
хрупати
хрупка
хрупостіти
хрупостня
хрупотіти
хрупотява
хруск
хрускавки
хрускотіти
хруснути
хруставець
хруставча
хрусталка
хрусталь
хрустіти
хрустка
хрусткий
хрусь!
хру-хру!
хрущ
хрущати
хрущик
Безперечність, -ности, ж. Безспорность, несомнѣнность. Желех.
Дерези́на, -ни, ж. Одинъ экземпляръ дерези.
Несміляк, -ка, м. Несмѣлый человѣкъ.
Осковзнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Поскользнуться. 2) Ошибиться, промахнуться. Я тим осковзнувся трохи, що рано посіяв. Міусск. окр.  
Перевозити, -жу, -зиш, сов. в. перевезти, -зу, -зе́ш, гл. 1) Перевозить, перевезть. Виглядає, чи не где з боярами в гости, — перевезти із келії в хату на помості. Шевч. 194. 2) Переправлять, переправить черезъ рѣку. Чи ти, Іване, рибу ловиш, чи ти людей перевозиш? Чуб. V. 785.бабу. Cм. баба. КС. 1887. VI. 480.
Поселок, -лка, м. Поселокъ. Слобід ще не було так багато як тепер, а так було — де не де поселок. Драг. 417.
Потеліпатися, -паюся, -єшся, гл. = потелепатися. Пан махнув рукою, покрутив головою і потеліпавсь далі. О. 1862. IX. 71.
Росклеювати, -юю, -єш, сов. в. росклеїти, -клею, -їш, гл. Расклеивать, расклеить, отклеить.
Сухарчик, -ка, м. Ум. отъ сухарь.
Тямувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Имѣть способность. Борз. у. 2) Помнить. Вх. Зн. 72.
Нас спонсорують: