Благословляти, -ля́ю, -єш, сов. в. благословити, -влю, -виш, гл.
1) Благословлять, благословить, давать, дать благословеніе. Владика благословляє нас на рушення. Благослови ж мене, та мій батеньку, на сім посаді сісти.
2) Славословить, восхвалять, величать. І Господа благословляла за долю добрую твою. Благословив Бога.
Болещ, -щі, ж. Болѣзнь; переносно: скорбь, огорченія. Ви, любощі, ви, немощі, хуже тої ви болещі: од болещі зіллє маю, од любощей уміраю. Чаще во мн. ч.: болещі. Все у їх вкупі: болещі і радощі:
Гайтта! меж. Гайта.
Критися, криюся, -єшся, гл.
1) Покрываться. У неділю вранці рано поле, крилося туманом. Улиці, базари крились трупом, плили кров'ю.
2) Скрываться, прятаться. У сизому тумані крилося село. І позад базару через мертвих nереступа, криється в пожарі за костьолом. Вона од мене, здається б, не крилась. Сама пішла до його, пішла не криючись.
Напівпереки́ нар. Поперегъ.
Неосвітний, -а, -е. Непросвѣщенный. Розвелось письменство між нашим людом неосвітним.
Нерожень, -жня, м. Родъ дикой утки.
Обрізан, -на, м. Обрѣзанный еврей.
Титарювати, -рюю, -єш, гл. Быть церковнымъ старостой. Мій дядько тоді титарював.
Хукати, -каю, -єш, гл. Дуть (ртомъ). Дитина хукає на жижу. Хукає собі у руки. І в рученьки не хукав.
