Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хлист
хлистати
хлись
хлиськати
хліб
хлібеня
хлібина
хлібити
хлібівча
хлібний
хлібодар
хлібодарник
хлібопека
хлібопекня
хлібороб
хліборобити
хліборобів
хліборобка
хліборобний
хліборобник
хліборобство
хліборобський
хлібосіль
хлібусь
хлібчик
хлібчичок
хліб'я
хлів
хлівина
хлівище
хлівчик
хло
хлоню
хлоп
хлопак
хлопан
хлопець
хлопити
хлопище
хлопійко
хлопіт
хлопко
хлопкувати
хлопнути
хлопотати
хлопство
хлопський
хлоптати
хлопцювати
хлопцюга
хлопча
хлопчак
хлопченя
хлопчик
хлопчина
хлопчичок
хлоп'я
хлоп'ячий
хлоста
хлудина
хльобтати
хльоп!
хльоптати
хльора
хльорка
хльос
хльостати
хльость!
хлюдина
хлюнути
хлюп
хлюпання
хлюпати
хлюпатися
хлюпій
хлюпнути
хлюпнутися
хлюпостатися
хлюпостіти
хлюпотіти
хлюснути
хлюст
хлющ
хлющити
хляґа
хляґоза
хляґозити
хляда
хлядрівка
хлядрувати
хляжниця
хляка
хляки
хлянути
хляп!
хляпати
хляпнути
хлястор
хлясь!
хляти
хлятьба
хлящем
хм!
хмара
хмарина
хмарити
хмарка
хмарний
хмарник
хмарно
хмаровий
хмаронька
хмелик
хмелина
хмелити
хмель
хмельний
хмельник
хмельничанин
хмельниччина
Бочій, -чія, м. = бокшій. Желех.
Дожива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. дожи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл. Доживаться, дожиться. Бачимо, бачимо, вразький сину, — дармо, що ти гетьман, — до чого ми в тебе дожилися. К. ЧР. 375.
Завинова́титися, -чуся, -тишся, гл. Задолжаться, войти въ долги. Завиноватився я людям багато. Канев. у.
Квітник, -ка́, м. Цвѣтникъ. Як багато квіток в нашім саду! промовив Дашковым, заглядаючи в вікно на квітник. Левиц. Пов. 33. Зеленіли... хутірські сади, як роскішні квітники. Мир. ХРВ. 8. Ум. квітничо́к. Ходимо ми з нею по садку, робить вона квітнички і я їй помагаю. О. 1862. X. 8. З обох боків ланку був квітничок, де панські квітки перемішувались з зеленим зіллям. Левиц. Пов. Степи з невеличкими хуторами, що як квітнички (здавались). Мир. ХРВ. 140.
Красувати, -су́ю, -єш, гл. Красоваться, цвѣсти.
Кумонька, кумочка, -ки, ж. Ум. отъ кума.
Нахило нар. Наклонно, покато.
Обголити, -ся. Cм. обголювати, -ся.
Осоружний, -а, -е. Надоѣвшій, противный, постылый, ненавистный. Нехай вони будуть розумні, багаті й письменнійші од нашого Возного, та коли... вони мені осоружні. Котл. Н. П. 363.
Приємний, -а, -е. Пріятный. Романюки приємні люде. Камен. у. Наче вітерець шелесне в листі, — така його була приємна й тиха мова. Г. Барв. 355.
Нас спонсорують: