Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хлист
хлистати
хлись
хлиськати
хліб
хлібеня
хлібина
хлібити
хлібівча
хлібний
хлібодар
хлібодарник
хлібопека
хлібопекня
хлібороб
хліборобити
хліборобів
хліборобка
хліборобний
хліборобник
хліборобство
хліборобський
хлібосіль
хлібусь
хлібчик
хлібчичок
хліб'я
хлів
хлівина
хлівище
хлівчик
хло
хлоню
хлоп
хлопак
хлопан
хлопець
хлопити
хлопище
хлопійко
хлопіт
хлопко
хлопкувати
хлопнути
хлопотати
хлопство
хлопський
хлоптати
хлопцювати
хлопцюга
хлопча
хлопчак
хлопченя
хлопчик
хлопчина
хлопчичок
хлоп'я
хлоп'ячий
хлоста
хлудина
хльобтати
хльоп!
хльоптати
хльора
хльорка
хльос
хльостати
хльость!
хлюдина
хлюнути
хлюп
хлюпання
хлюпати
хлюпатися
хлюпій
хлюпнути
хлюпнутися
хлюпостатися
хлюпостіти
хлюпотіти
хлюснути
хлюст
хлющ
хлющити
хляґа
хляґоза
хляґозити
хляда
хлядрівка
хлядрувати
хляжниця
хляка
хляки
хлянути
хляп!
хляпати
хляпнути
хлястор
хлясь!
хляти
хлятьба
хлящем
хм!
хмара
хмарина
хмарити
хмарка
хмарний
хмарник
хмарно
хмаровий
хмаронька
хмелик
хмелина
хмелити
хмель
хмельний
хмельник
хмельничанин
хмельниччина
Білогузка, -ки, ж. Saxicola oenanthe. Вх. Лем. 392.
Брукувати, -ку́ю, -єш, гл. Мостить камнемъ (улицу). Желех.
Вигнання, -ня, с. Изгнаніе. Левч. 50.
Забаламу́чувати, -чую, -єш, с. в. забаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. Дурачить, одурачивать, отуманивать, отуманить, обманывать, обмануть. Та вже як не забаламучуй, а не забаламутиш його. Харьк.
Малолі́тка, -ки, об. Несовершеннолѣтній. На що на горе вродила, малоліткою женила. Чуб. V. 668.
Напе́стуватися, -туюся, -єшся, гл. Нанѣжиться, наняньчиться.
Наряджа́тися, -джа́юся, -єшся, сов. в. наряди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Наряжаться, нарядиться. Умилася, причепурилась і як в неділю нарядилась. Котл. Ен. 2) Приготовляться, приготовиться. Гуслі гудуть, до двору йдуть: та наряжайся, Марусю, бо возьмуть тебе. КС. 1883. II. 385.
Пристарий, -а, -е. Пожилой. Пристара жінка. Н. Вол. у. Устим пристарий чоловік. Н. Вол. у.
Проречистий, -а, -е. Краснорѣчивый. Моя ж проречиста сусіда тягне та й тягне своє буденне оповідання. Г. Барв. 425. Я не проречистий на красне слово. К. ХП. 51.
Розан, -на, м. Розга. Дали йому добрих розанів. Повели, пане сотнику, возмутити її розанами. Кв. І. 100.
Нас спонсорують: