Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хлист
хлистати
хлись
хлиськати
хліб
хлібеня
хлібина
хлібити
хлібівча
хлібний
хлібодар
хлібодарник
хлібопека
хлібопекня
хлібороб
хліборобити
хліборобів
хліборобка
хліборобний
хліборобник
хліборобство
хліборобський
хлібосіль
хлібусь
хлібчик
хлібчичок
хліб'я
хлів
хлівина
хлівище
хлівчик
хло
хлоню
хлоп
хлопак
хлопан
хлопець
хлопити
хлопище
хлопійко
хлопіт
хлопко
хлопкувати
хлопнути
хлопотати
хлопство
хлопський
хлоптати
хлопцювати
хлопцюга
хлопча
хлопчак
хлопченя
хлопчик
хлопчина
хлопчичок
хлоп'я
хлоп'ячий
хлоста
хлудина
хльобтати
хльоп!
хльоптати
хльора
хльорка
хльос
хльостати
хльость!
хлюдина
хлюнути
хлюп
хлюпання
хлюпати
хлюпатися
хлюпій
хлюпнути
хлюпнутися
хлюпостатися
хлюпостіти
хлюпотіти
хлюснути
хлюст
хлющ
хлющити
хляґа
хляґоза
хляґозити
хляда
хлядрівка
хлядрувати
хляжниця
хляка
хляки
хлянути
хляп!
хляпати
хляпнути
хлястор
хлясь!
хляти
хлятьба
хлящем
хм!
хмара
хмарина
хмарити
хмарка
хмарний
хмарник
хмарно
хмаровий
хмаронька
хмелик
хмелина
хмелити
хмель
хмельний
хмельник
хмельничанин
хмельниччина
Батожжя, -жя, с. соб. Кнуты, плети. Було ні за що батожжям одшкварить. Рудч. Ск. II. 204. Діжа, діжа! треба тобі віхтя та ножа, а хазяйці батожжа! Грин. І. 77.
Відрікатися, -каюся, -єшся, сов. в. відректися, -речуся, -чешся, гл. Отказываться, отказаться. Родино моя, не відрікайся од мене. Чуб. ІІІ. 129. Відрікаюсь, відхрещуюсь від вас, ідіть собі на очерета, на болота. Чуб. І. 120. Варив чорт з москалем пиво та й солоду відрікся. Ном. № 821.
Де́готь, -гтю, м. = Діготь. В смолі потопає, в дегтю виринає. Чуб. ІІІ. 31.
Дурно́та, -ти, ж. 1) Глупость. 2) соб. Дураки. Аж там сліпа дурнота сидить по застіллю та горілку п'є. Коли ж орда про тебе брехні меле, ти на дурну дурноту мовчки плюй. К. Дз. 107.
Ладусеньки, ладу́сики, ладусі, ж. Ум. отъ ладки.
Пекатися, -каюся, -єшся, гл. Отстраняться отъ кого. Поганий чоловік, я його пекаюся, дарма, що рідний брат. Міусск. окр.
Позолотка, -ки, ж. Сусальное золото. Гол. Од. 60.
Поляшити, -шу, -шиш, гл. Ополячить. Ном. Од. вид. III.
Поприсилати, -ла́ю, -єш, гл. Прислать (во множествѣ). Попросіть книжочок, що з оцім листом поприсилані. О. 1862. VI. 59.
Теребка, -ки, ж. Мѣшокъ, въ который насыпаютъ овесъ для корму лошади. Вх. Зн. 29.
Нас спонсорують: