Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хаптурницький

Хаптурницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный халтурнику.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАПТУРНИЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАПТУРНИЦЬКИЙ"
Закульга́ти, -гаю, -єш, гл. Захромать.
Зуміти, -мію, -єш, гл. Съ ума сойти. Чи ти зуміла, чи дурману наїлася? Кіев. Подольск. г.
Лойтра́к, -ка, м. Повозка, телѣга. К. МБ. X. 17.
Мисча́, -чати, с. Маленькая мисочка.
Поприлагоджувати, -джую, -єш, гл. Приладить (во множествѣ).
Порохнявий, -а, -е. = порохнавий. Церква стара, аж поросла, аж порохнява. Чуб. II. 192.
Пращикувати, -ку́ю, -єш, гл. = пащекувати. Лебед. у.
Сваріння, -ня, с. = свар. Ум. сваріннячко. А я батенька не боюся, ні сваріннячка його. МУЕ. III. 139.
Сіп! меж. Дергъ! Хвать! За руку сіп мене. Алв. 47. Мене за чуприну сіп! Голов. I. 143.
Широчиня, -ні, ж. = широчінь. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАПТУРНИЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.