Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

харцизяцький

Харцизяцький, -а, -е. Разбойничій. К. Дз. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРЦИЗЯЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРЦИЗЯЦЬКИЙ"
Видіти, -джу, -диш, гл. Видѣть. Желех.
Жи́рно нар. Жирно. Сі в сірці і в смолі кипіли за те, що жирно дуже їли. Котл. Ен. ІІІ. 48.
Залюдня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. залю́днитися, -нюся, -нишся, гл. Заселяться, заселиться.
Заправля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. запра́вити, -влю, -виш, гл. 1) Приправлять, приправить. Заправляла борщ олією. Медову кипучу силу словом заправляє. К. Досв. 113. запра́влена горі́лка. Водка, приготовленная съ кореньями, травами и пр. Прибудь же, мій милий, в неділю уранці, — заправлю горілки в кришталевій пляшці. Мет. 250. 2) Запрашивать, запросить, продавая. Заправив як за батька. Ном. № 10504. 3) Дрессировать, выдрессировать, пріучать, пріучить, упражнять. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. Ном. № 1301. 4) Заряжать, зарядить, приготовлять, приготовить къ стрѣльбѣ. Стрілочки струже да в лучок кладе, а з лучка бере да й заправляє. Чуб. ІII, 275. Старший брат кониченька сідлає, а підстарший ружжо заправляє, хотять тую зозуленьку вбити. Мет. 257. 5) Задѣлывать, задѣлать. І ворота того саду кіллями заправив. Мкр. Н. 12. 6) Вставлять, вставить. Викрутив діяменти і заправив зо скла другі. Вх. Уг. 239. 7)но́су. Точить, отточить косу. Желех.
Знайомість, -мости, ж. Знакомство. Чуб. І. 255.
Льодни́ця, -ці, ж. = льодовня.
Нав'я́зувати, -зую, -єш, сов. в. нав'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Навязывать, навязать, связывать, связать. Нав'язала снопів з двадцять. 2) Привязывать, привязать. Виявились і баштани в степу з нав'язаним по тичках пір'ям, щоб то хижу полохати птицю. О. 1862. IX. 62.
Невигідний, -а, -е. Неудобный.
Обувати, -ва́ю, -єш, сов. в. обу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Надѣвать, надѣть обувь, обувать, обуть. Червоні чоботи обула. Котл. Ен. Він мене обував.
Потрухнути, -ну, -неш, гл. Сгнить (о деревѣ). Потрухли чумацькі вози і занози. Ком. Пр. № 1271.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАРЦИЗЯЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.