Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хапання

Хапання, -ня, с. 1) Хватаніе. 2) Взяточничество. Хапанням не дать дітям своїм ні щастя, ні долі. Ном. № 7408. 3) Поспѣшность, торопливость. Через хапання та й зробили воза поганого. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАПАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАПАННЯ"
Вигріви, -вів, мн. Время, когда грѣетъ сонце. Як почнуться вигріви, то сніг пропаде. Міусск. окр.
Догари́катися, -каюся, -єшся, гл. = Догарюкатися. Ніяк не догарикаєшся, щоб прибив защіпку до дверей. Богод. у.
Ко Неотдѣлимая частица, употребляющаяся при повелит. наклоненіи, подобная русскому ка. Ходи-ко, дай-ко! Вх. Зн. 26.
Моло́чка, -ки, ж. Раст. a) Euphorbia cyparissias L. б) Euphorbia procera, в) Lactuca scariola. ЗЮЗО. I. 126. Cм. молочай, молоко песяче, молочко котяче.
Попримерзати, -заємо, -єте, гл. То-же, что и примерзнути, но во множествѣ.
Пригана, -ни, ж. = догана. Дала-'с ми, миленька, дала-'с ми пригану, же я є'м не варта за файку дугану. Гол. II. 221.
Роззявити, -ся. Cм. роззявляти, -ся.
Саморучний, -а, -е. Самодѣльный. Рушники саморучні. Екатер. у. (Залюб.).
Світлонька, світлочка, -ки, ж. Ум. отъ світлиця.
Уволю нар. Вволю, вдоволь, достаточно. Дав їм хліба вволю. К. Псал. 7. Дай, Боже, щастя, долю, хліба вволю. Ном. № 11575.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАПАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.