Галузитися, -жуся, -зишся, гл. Вѣтвиться.
Кушпотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = кушпелити 1. То не кушпела кушпотить, та татарва мчиться на наших.
Мазе́па, -пи, об. Первоначально то-же, что и замазура, — замараха, а затѣмъ вообще неопрятный, грубоватый и простоватый человѣкъ, вахлакъ, простакъ, простофиля, глупецъ. У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! (Срав. персидское прилагат. «Мâзепâ», дословно значащее — хребтоногій, а переносно — неповоротливый, неуклюжій. ).
Міни́ти, -ню́, -ниш, гл. Мѣнять, промѣнивать. Що ж ти нам міниш, красная панно? — Єдному міна — шовкова хустка, другому міна — золотий перстень, третьому міна — сама молода.
Пистоль, -ля, м. Пистолета. Нащо нам той пистоль, коли стрілять не вміємо.
Порозрізувати, -зую, -єш, гл. Разрѣзать (во множествѣ).
Проростати, -та́ю, -єш, сов. в. прорости, -ту, -теш, гл. Прорастать, прорасти, начинать расти. Травка проростає вже. Прорастать, прорасти сквозь что. Що мої реберечка травка проростає.
Тарадайчина, -ни, ж. Плохая тарадайка.
Усиловуватися, -вуюся, -єшся, гл. = усилковуватися. Католицькі пани з нашими перевертнями усиловувались унію на Вкраїні прищепити.
Цята, -ти, ж.
1) Крапинка, пятнышко, точка.
2) Капля. Йди по воду, бо нема води й цяти. Ум. цятка, цяточка.
