Бовкунчик, -ка, м.
1) Ум. отъ бовкун.
2) Привѣска у серьги.
Бойчук, -ка, м. Молодой бойко.
Густи́рька, -ки, ж. Родъ рыбы.
Знікчемнілий, -а, -е. Сдѣлавшійся ни къ чему негоднымъ.
Кут, -та, м.
1) Уголъ. Запалю я крайню хату на всі штирі кути. Мого Василя поховали за цвинтарем у куті. Язичок мельне та й у кут, а губу натовчуть.
2) Пространство земли въ углѣ, образованномъ двумя сливающимися рѣками. Зробила той кут якась річка самотека, павши у річку Остер.
3) Свиной хлѣвъ. Cм. кутець.
4) Родъ дѣтской игры. Cм. куток. Ум. кутик, куток.
Позакарлючувати, -чую, -єш, гл. Загнуть (во множествѣ).
Покутник, -ка, м. Кающійся, отбывающій покаяніе, эпитемію.
Порібля, -лі, ж. = поребрина.
Порослива прил. О свиньѣ: плодовитая.
Прикоріти, -рію, -єш, гл. Засохнуть въ видѣ коры. Не обмила зараз, а тепер прикоріло, що й не оддереш і не обскребеш. у. От як каша прикоріла — і не оддереш.
