Бизівний, -а, -е. Вѣрный, надежный, несомнѣнный.
Доснува́тися, -ную́ся, -є́шся, гл. Оканчиваться основѣ (въ тканьѣ). 2) = досновиґатися.
Зви́клий, -а, -е. Привыкшій. Я не звиклий був з дітьми.
Навро́чувати, -чую, -єш, сов. в. навро́чити, -чу, -чиш, гл. Причинять, причинить несчастіе, порчу, болѣзнь посредствомъ словеснаго пожеланія, завистливой или неумѣстной похвалы. Головонька моя бідна, — хтось жінку наврочив. Чи не той то її врік, що допіро з хати втік? Либонь то ті наврочили, що мак потолочили. А вже нашу худобоньку наврочили люде.
Нао́дрізі и нао́дрізні, нар. Отдѣльно, выдѣлившись. Я тепер живу від батька наодрізі, окроме. Мій син живе наодрізні в мене: що в його робиться в хаті, — я не знаю.
Насумритися, -рюся, -ришся, гл. Нахмуриться.
Предся I нар. = предці.
Табашний, -а, -е. Табачный.
Шалина, -ни, ж. Густая заросль въ лѣсу. Хлопці..... побігли десь у шалину, в ліс. Повів його у лісі не стежками, а шалиною. У шалині отам вовки.
Шкарлубина, -ни, ж. = шкалубина.
