Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хап!

Хап! меж. Хвать! Вовк призостався — хап гуску, та й із'їв. Чуб. І. 167. Що лап, то хап. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАП!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАП!"
Бровеняточко, -ка, с. Ум. отъ брова.
Натхнений, -а, -е. = надхнений. Ввели ж мою натхнену з неба волю. К. ЦН. 269.
Облямівка, -ки, ж. Кайма, обшивка. Вас. 155.
Общитити, -чу, -чиш, гл. Защитить.
Перекошлати, -лаю, -єш, гл. Всклокочить.
Підможка, -ки, ж. = підмога. Усе думала, що він своїм коханням мені на життя підможку дасть. Г. Барв. 277.
Платтяниця, -ці, ж. Одѣвающаяся въ платье. Г. Барв. 48.
Покотити, -кочу, -тиш, гл. 1) Покатить. Покотив бублик — кіт ухопить. Г. Барв. 37. Вона його за ворота собаками випровадила, а по його сліду каменем покотила. Мет. 115. І гори покотив би. И горя мало. Мнж. 169. 2) Покатить, поѣхать, ринуться. На хмарі в Пафос покотила. Котл. Ен. V. 26. Сів на повозку і покотив у місто. Левиц. І. 446. Як та туча, куди луча, так і покотили. КС. 1882. ІV. 171. Пішло пожарище гулять степом: геть покотить і дим, і полум'я. Греб. 400. О водѣ: хлынуть. Маленька річечка, що так тихенько йшла, заклекотіла, заревла і через греблю покотила. Греб. 384. Cм. покочувати.
Посадище, -ща, с. Село. Черниг. г.
Пошкрябатися, -баюся, -єшся, гл. Поскресть, поцарапать себѣ. — в голову. Почечать рукой въ головѣ. Пошкрабався в головоньку. Грин. III. 639.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАП!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.