Вонливий, -а, -е. Часто воняющій.
Діброва, -ви, ж. Дубрава. Ой ночують чумаченьки в степу край дороги, роспустили сірі воли по зелені діброві. Ум. дібрівка, дібрівонька. Ой зелена моя дібровонька, ой бідна ж моя головонька, ой рано ж тебе спустошено, на сіно траву покошено. Шумить, гуде дібрівонька.
Зада́ва, -ви, ж. 1) = кужба. 2) Рычагъ для зажиманія дерева при увязкѣ его на саняхъ для перевозки.
Ли́шонька, -ки, ж. Ум. отъ ii лишка.
Лі́гво, -ва, с. 1) Логовище, логово. Знай свиня своє лігво. 2) Постель. Побрався я до свого лігва.
Ляшу́га, -ги, м. Ув. отъ лях.
Озолочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. озолоти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Богатѣть, разбогатѣть. Озолотитись можна його худобою.
Простукати, -каю, -єш, гл. Простучать.
Скабка, -ки, ж. Заноза. Скабку загнав у пучку.
Таранкуватий, -а, -е. Рябой, имѣющій слѣды оспы. Таранкувате лице мов ще дужче порябіло.
