Зві́сно нар. 1) Извѣстно. Здавна звісно, що він добрий чоловік. 2) Извѣстное дѣло, конечно. Звісно, чужі люде: хоть і добрі, та не знатимуть. На бе́седі, вже звісно, попились.
Кацалап, -па, м. Презрительное отъ кацап. Грубый великоруссъ, великорусскій мужикъ.
Легкокри́лий, -а, -е. Легко летающій (о птицахъ).
Ле́скіт, -коту, м. и пр. = ло́скіт и пр.
Одноголосність, -ности, ж. Единогласность.
Підсутужне нар. Тяжело. А як підсутужне, то й стій, я помелю, каже, а далі ти пустиш коло.
Смердіти, -джу, -диш, гл. Вонять. Хата пусткою смерділа.
Трупоїд, -да, м. Червь, поѣдающій трупы.
Успятки, -ток, мн. Каблуки? Бив, бив, а тоді кинув об землю та давай успятками ще надолужати.
Шпаконько, -ка, м. Ум. отъ шпак.
