Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хрущище
хрьокати
хрьоп!
хрьопати
хрьопнути
хрьопнутися
хрюкати
хрякати
хрякатися
хряки
хрякотиннн
хряп!
хряпати
хряпатися
хряпи
хряпкати
хряпкий
хряпко
хряпнути
хряпнутися
хряпотіти
хряпуватий
хряпусь!
хряск
хряскати
хряскіт
хряснути
хряснутися
хрястіти
хрястка
хрящ
хрящик
хрящовий
хтем
хтивий
хтивість
хтіти
хто
хтокало
хтокання
хтокати
хтось
ху!
хуґа
худавий
худак
худий
худина
худібка
худібний
худібчина
худко
худніти
худнути
худо I
худо II
худоба
худобина
худобиця
худобний
худобство
худок
худопахолок
худорба
худорлявий
худосилок
худчина
худяк
хук
хукати
хукнути
хундамент
хундатирь
хунт
хунтівка
хунтовий
хупавий
хупавість
хупавка
хупаво
хупишка
хупор
хура 1
хура 2
хураж
хурбан
хурбет
хурда
хурделити
хурделиця
хурдига
хурдиґарня
хурдиста
хурдник
хурія
хуркало
хуркнути
хурман
хурманка
хурманувати
хурта
хуртеча
хуртовина
хуртовинний
хуртуна
хурувати
хуруватися
хур-хур
хурчати
хуря
хус
хуста
хустина
хустиця
хустка
хустя
хутенький
хутір
хутірський
хуткий
Викладання, -ня, с. 1) Выкладываніе. 2) Инкрустаціи изъ дерева, рога или кости. Шух. І. 306. Cм. викладати 2. 3) Раскладываніе. 4) Изложеніе.
Висловити, -ся. Cм. висловлювати, -ся.
Ді́ви́ще, -щі, ж. = Дівчище. Желех.
Наобри́днути, -дну, -неш, гл. Надоѣсть. Конст. у.
Поближче нар. Ближе. От тоді ж то він поближче їх сідав. Мет.
Поволохатіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться косматымъ.
Понасолювати, -люю, -єш, гл. Насолить (во множествѣ). Що-дня страву понасолюють, аж гірке. Кіевск. у.
Похмурий, -а, -е. Угрюмый.
Приморгувати, -гую, -єш, сов. в. приморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Подмигивать, подмигнуть.
Скипітися Cм. скипатися.
Нас спонсорують: