Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хрущище
хрьокати
хрьоп!
хрьопати
хрьопнути
хрьопнутися
хрюкати
хрякати
хрякатися
хряки
хрякотиннн
хряп!
хряпати
хряпатися
хряпи
хряпкати
хряпкий
хряпко
хряпнути
хряпнутися
хряпотіти
хряпуватий
хряпусь!
хряск
хряскати
хряскіт
хряснути
хряснутися
хрястіти
хрястка
хрящ
хрящик
хрящовий
хтем
хтивий
хтивість
хтіти
хто
хтокало
хтокання
хтокати
хтось
ху!
хуґа
худавий
худак
худий
худина
худібка
худібний
худібчина
худко
худніти
худнути
худо I
худо II
худоба
худобина
худобиця
худобний
худобство
худок
худопахолок
худорба
худорлявий
худосилок
худчина
худяк
хук
хукати
хукнути
хундамент
хундатирь
хунт
хунтівка
хунтовий
хупавий
хупавість
хупавка
хупаво
хупишка
хупор
хура 1
хура 2
хураж
хурбан
хурбет
хурда
хурделити
хурделиця
хурдига
хурдиґарня
хурдиста
хурдник
хурія
хуркало
хуркнути
хурман
хурманка
хурманувати
хурта
хуртеча
хуртовина
хуртовинний
хуртуна
хурувати
хуруватися
хур-хур
хурчати
хуря
хус
хуста
хустина
хустиця
хустка
хустя
хутенький
хутір
хутірський
хуткий
Вимочувати, -чую, -єш, сов. в. вимочити, -чу, -чиш, гл. Вымачивать, вымочить.
Вітрець, -терця, м. Ум. отъ вітер.
Долі́ніж нар. Ногами внизъ къ землѣ.
Заві́д и заво́д, -во́ду, м. 1) Начало, то, съ чего что-либо началося, завело́ся. Ще й заводу нема, ще й не починали. Ном. № 7801. нема́ й заво́ду. а) Не было и заведено, и не было никогда. Гребня чорт-ма й заводу, бо не пряла, каже, зроду. Н. п. б) Исчезло все, нѣтъ и слѣда. Уже й заводу нема того нічого, що там було. 2) Начало, причина ссоры. Я знаю цей завід між ними. Н. Вол. у. Знайду собі другу милу, щоб не мала роду, щоб не було, як з тобою, жадного заводу. Чуб. V. 255. Завод зробився з того, що той не хтів платити за горілку. Н. Вол. у. Не роби заводу: як в грошіх — віддай податок. Н. Вол. у. 3) Заводъ. А мій милий у неволі, у неволі — на роботі, він на сахарнім заводі. Грин. III. 563. Там недалеко рибні заводи запорозькії. ЗОЮР. І. 111. 4) Заведеніе, учрежденіе. 5) Звукъ плача, плачъ. Почулися важкі заводи плачу. Мир. ХРВ. 49. Мирний употребляетъ это слово вообще въ смыслѣ протяжнаго звука. Дикі заводи реву (бугаєвого) розлягались по околиці. Мир. ХРВ. 129. Вітер покривав їх своїми жалісливими заводами. Мир. Пов. І. 118. Вітер доносив до них заводи дзвонів. Мир. ХРВ. 142. на всі заво́ди крич́ати. Во все горло кричать. Слухайте мене! — на всі заводи, кричав Уласович, — адже я сотник. Кв. II. 94. 6) Домашній праздникъ (крестины, свадьба и т. п.). Який же там завід? — Хрестини. На заводі був. Підем на завід. Черк. у. 7) Верхній край плавной сѣти, къ которому привязываются поплавки. Вас. 188. 8) Родъ понятыхъ или экспертовъ, въ количествѣ пяти и болѣе человѣкъ, которыхъ потерпѣвшій убытокъ отъ потравы хозяинъ приглашаетъ (заво́дить заві́д) для освидѣтельствованія на мѣстѣ размѣровъ, причиненныхъ убытковъ; завід можетъ самостоятельно постановить рѣшеніе. Чуб. VI. 79. 9) у заво́ди. Во весь карьеръ. А брат уже летить у заводи тих двох гостей зострічати. Федьк.
Запоро́жецький, -а, -е. = запорожський. Се все були запорожецькі землі. О. 1862. V. 101. Земля, мати, земля, мати, запорожецькая. Чуб. V. 951.
Заса́лити, -ся. Cм. засалювати, -ся.
Ільм, -му, м. ільма, ми, ж. = ілем. ЗЮЗО. І. 140.
Кушіль, -лі, ж. То-же, что и кошуля, но употребляется только въ томъ значеніи, что и покраса въ свадебномъ обрядѣ. «Дружко вносить рубашку молодой для изслѣдованія, приговаривая: Старости, пани-старости! благословіть покрасу (или кушіль) в хату унести!». Мил. 124.
Храмати, -маю, -єш, гл. = хромати. Переносно: грѣшить. Старий, а храмає. Ном. № 8669.
Череванька, -ки, ж. Рыба Cyprinus amarus. Вх. Лем. 482. Cм. ревуга.
Нас спонсорують: