Балувати, -лую, -єш, гл.
1) Проводить время въ балахъ, пировать.
2) — чим. Заниматься чѣмъ, быть опытнымъ въ чемъ. Він тим балує. Хто чим балує, від того й гине.
Вистріпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. вистріпатися, -паюся, -єшся, гл. Выдергиваться, выдернуться, распускаться, обтрепаться (о ткани). Рукава вистріпались.
Відперти Cм. II. відпірати.
Заси́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. заси́дітися, -джу́ся, -дишся, гл. Засиживаться, засидѣться. Як тільки було почує дзвін, то вже ні заграється, ні засидиться. Зоя звеліла не давати багато пляшок на стіл, щоб духовенство не засиджувалось.
Купати, -па́ю, -єш, гл. Купать. Иноді треба буває купати хворого чоловіка в теплій воді. . Кучеряві верби купають у воді віти.
Руно, -на, с. 1) Руно. Од вовка втечи, а руно принеси. Шерсть на тій собаці як руно. 2) мн. Всходы. Подивитись на руна польові: жити такі, що й вуж не пролізе. Ум. рунце. руне́нце. Тепер вовниця дорога: як руненце, так копа.
Тупотня, -ні, ж. Топотъ ногами, ходьба. Тут ржання кінське з тупотнею. Почули вони позад себе гомін і тупотню.
Угонобити, -ся. Cм. угонобляти, -ся.
Хитрово нар. Хитро, лукаво. А батько їй спокійненько та хитрово (каже).
Цвірний, -а, -е. Тонкій и крѣпкій (о ниткѣ).
