Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

харапудитися

Харапудитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Пугаться. Що стане царевич до баби під'їжжати, то кінь так харапудиться: хропе та сопе, ніздрями паше. Рудч. Ск. І. 99. 2) Хорохориться, противиться. Йому я кажу: піди, Іване, побалакай та й наймись, так ні, харапудиться, не хоче. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРАПУДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРАПУДИТИСЯ"
Бавуняний, -а, -е. = Бавовняний. Шейк.
Зага́їти, -га́ю, -єш, гл. 1) = загаяти. 2) Заставить чѣмъ либо пространство. Загаїли стаю бербеницями. Вх. Зн. 18. 3) Загородить, положить преграду. Вх. Уг. 238.
Загостюва́ти, -тю́ю, -єш, гл. Загоститься. Оце було як наша Катря де загостює, то мати дивують: що се доні нема! МВ. ІІ. 84. Така вже доля моя, що в мене не загостюється щастя. Г. Барв. 56.
Зду́ховина, -ни, ж. У четвероногаго животнаго: часть между ребрами и сѣдалищными костями. Черк. у.
Карниз, -зу, м. Карнизъ. Стояла палата хороша, висока, убрана в карнизи. Левиц. І.
Ле́гма́ нар. Лігма.
Настинати, -на́ю, -єш, гл. Срубить много, убить многихъ рѣжущимъ орудіемъ. Повен двір і сад їх настинато та навішано горопах. К. ЦН. 274.
Песій, -я, -є. Собачій. Великого роду, а псього ходу. Ном. № 2909. Песся мати не загине. Ном. № 5308.
Повідказувати, -зую, -єш, гл. Отвѣтить (многимъ). Хто про що питав, — усім повідказував.
Пообхлюпувати, -пую, -єш, гл. Обплескать, облить водой (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАРАПУДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.