Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хапиця

Хапиця, -ці, ж. ? Хапало в хапиці, хапиця ж по пиці. Ном. № 13335.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАПИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАПИЦЯ"
Вищирити Cм. вищиряти.
Відплив, -ву, м. 1) Стокъ. 2) Отливъ (морской). Желех.
Вішеляк, -ка, м. Повѣшенный. Вх. Лем. 399.
Недоїдок, -дка, м. Объѣдокъ. На столі стояли недоїдки вечері. Левиц. І. 248.
Позамлівати, -ваємо, -єте, гл. Ослабѣть, изнуриться (о многихъ).
Порозділятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Раздѣлиться (во множествѣ).
Почезнути, -немо, -нете, гл. Исчезнуть (о многихъ). Від диму всі комарі почезли.
Ржій, ржія, м. Раст. Camelina sativa. Вх. Пч. II. 37.
Розмекекатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться, (о теленкѣ, баранѣ и пр.).
Шевцювати, -цю́ю, -єш, гл. Сапожничать, заниматься сапожнымъ ремесломъ. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАПИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.