Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

харність

Харність, -ности, ж. Чистота, опрятность. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРНІСТЬ"
Гилля 2, -ля, с. соб. = гілля.
Запри́скати, -каю, -єш, гл. Забрызгать. Огневими стрілами на німців заприскали. Мог. 133.
Квашення, -ня, с. Квашеніе.
Мезга́, -ги, ж. Мягкая кора подъ твердой на соснѣ.
Скандзюбити, -блю, -биш, гл. Скорчить, свести. Хто охочий був битись, тому зараз кулаки повідпадають і руки скандзюбить у три погибелі. Кв.
Тайстрина, -ни, ж. Старая, худая котомка. Шейк.
Труднощі, -щів, ж. мн. Трудныя дѣла. Шейк.
Упекти, -ся. Cм. упікати, -ся.
Хвиґу́ра, -ри, ж. 1) Фигура. 2) Крестъ на дорогѣ. Чуб. І. 186. Іде насеред роздорожжя, де три дорогії сходяться і де є три фигури. Драг. 56.
Шкандибки, -бок, ж. мн. Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАРНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.