Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хапун

Хапун, -на, м. 1) Хватающій. Г. Барв. 27. 2) Взяточникъ. Хапун такий, що й з рідного батька злупить. Котл. ШІ. 388 3) Чортъ. Там тебе хапун ухопить. Грин. І. 243. А щоб тебе хапун ухопив. Харьк. г. 4) Въ загадкѣ: ротъ. Чуб. І. 307.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАПУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАПУН"
Буйволиця, -ці, ж. Самка буйвола.
Гу́діння 1, -ня, с. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудити.
Жере́пмик, -ка, м. Лѣсъ изъ жерепу. Вх. Зн. 17.
Замня́ти, -мну́, -не́ш и пр. гл. = зам'яти и пр.
Зросити, -ся. Cм. зрошати, -ся.
Криводушний, -а, -е. Несправедливый, безсовѣстный. Родились ви на світ зрадливі, з утроби вийшли криводушні. К. Псалт. 132.
Обтяж нар. Тяжеловато. Снопів наклав обтяж, насилу вивіз на гору.
Позазнічний, -а, -е. = позавчорашній. Вх. Зн. 65.
Селити, -лю, -лиш, гл. Селить, поселять.
Улогвистий, -а, -е. Желобообразный, со впадинами.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАПУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.