Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хащина

Хащина, -ни, ж. Мелкій густой кустарникъ. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАЩИНА"
Бабунечка, -ки, ж. Ум. отъ бабуня.
Два́дцять, -ти́, чис. Двадцать. Два́дцять де́сять. Тридцать. Макс. Два́дцять з о́ком, Двадцать одинъ.
Дося́яти, -ся́ю, -єш, гл. Окончить сіять. Що й у батька да й одна дочка, да не дали люде да, догуляти, русою косою да домаяти, червоним косничком да досяяти. Грин. ІІІ. 122.
За́сип, -пу, м. и заси́па, -пи, ж. = приспа. Вх. Уг. 359.
Захолітатыся, -таюся, -єшся, гл. Заколебаться, зашататься. Желех.
Конюхарити, -рю, -риш, гл. Быть конюхомъ. Вх. Зн. 28.
Надзю́бати Cм. надзюбувати.
Прийомочок, -чка, м. Ум. отъ прийом.
Стрюкуватий, стрючкуватий, -а, -е. = стручкуватий. Стрючкувата вовна. Н. Вол. у.
Шпориш, -шу, м. Раст. Polygonum aviculare L.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.