Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

харьківка

Харьківка, -ки, ж. Родъ шапки: смушковый околышъ, плисовый или бархатный верхъ. Вас. 156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРЬКІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРЬКІВКА"
Багря, -рі, ж. Названіе буро-красной коровы. Желех.
Бакхичний, -а, -е. Вакхическій. Левиц. І. 520.
Кугикати, -каю, -єш, гл. Кричать: куги! куги! Вх. Лем. 429.
Наора́ти Cм. наорювати.
Переваги-ваги, нар. Переваливаясь. А за ними кобзарь волох переваги-ваги шкандибає на конику, козакам співає. Шевч. 170.
Пільх, -ха, м. зоол. Arvicola, полевая мышь. Вх. Пч. II. 5.
Потерзувати, -зую, -єш, гл. Сильно избить. Побив її, потерзував. Зміев. у.
Росплоджувати, -джую, -єш, сов. в. росплоди́ти, -джу́, -диш, гл. Расплаживать, расплодить, развести. Нігде сісти, гнізда звити, малих дітей росплодити. Чуб. V. 937. В чужій кошарі овець не росплодиш. Ном. № 9659.
Хлап, -па, м. 1) Валетъ (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463. 2) Клапанъ (въ музыкальномъ инструментѣ, напр. въ лірі). Прил. у.
Червеняк, -ка, м. 1) пт. Erythacus rubecula. Вх. Уг. 275. 2) пт. Lusciola rubecula. Вх. Пч. II. 12. Ум. червенячо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАРЬКІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.