Запру́та, -ти, ж. 1) Палка въ плетнѣ. 2) Палка, употребляемая при стягиваніи связаннаго. Cм. запручувати 2.
Карбик, -ка, карбичок, -чка, м. Ум. отъ карб.
Побайдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Побаклушничать.
Подіти, -діну, -неш, гл. Дѣвать, запрятать. Що у вдови діти, да нігде їх подіти. Або віддай їх кому... або де хоч подінь.
Пообволікати, -ка́ю, -єш, гл. Обволочить (во множествѣ).
Поскривляти, -ля́ю, -єш, гл. Искривить (во множествѣ).
Уліплювати, -плюю, -єш, сов. в. уліпити, -плю́, -пиш, гл.
1) Влѣпливать, влѣпить, вклеивать, вклеить, вставлять, вставить. На те мати вродила, щоб дівчина любила, чорні они вліпила. Так хороше зліпив, як душі не вліпив. Вліпив Бог душу, як у пня. З) Попадать, попасть. Як ув око вліпив. Одже сон ніколи не змилить, як до ока вліпе.
Уміряти, -ряю, -єш, гл. Не домѣрить. Не скачіть сажнем, а то ви або умірите, або намірите.
Хоронення, -ня, с. Похороны. Яка кому смерть, таке й хоронення.
Шуліченя, -няти, с. Птенецъ коршуна.
