Барда, -ди, ж.
1) Краюха хлѣба.
2) Топоръ особой формы. Въ хотин. у. и у гуцуловъ: родъ плотницкаго топора съ широкимъ лезвіемъ. Казала йому хату ставити без барди і сокири. А кедрина не калина, я сам їй тесав, що зарубав яснов бардов, як в серденько тяв. Ум. бардичка, бардочка. Як затну бардичку до бука.
Благословення, -ня, с. 1) Благословеніе. Добрий піп, добре й благословення. 2) Славословіе, восхваленіе. Ум. благословеннячко. Молода Гапочка у свого батенька благословеннячка просе.
Брязкун, -на, м. = брязкало 2. К дияволу кармазинів! — загукала громада... — Вони тільки вміють бряжчати шаблями, а тоді де були ці брязкуни, як безбожний Радивил загуркотав із гармат?
Жа́льнощі, -щей и -щів, ж. мн. = жалощі.
Капочка, -ки, ж. Ум. отъ капка.
1) Капелька. Капочку чогось. Немножко.
2) Родъ дѣвичьяго головнаго убора. Всі дівчата в капочках і в рутяних віночках.
Кухля, -ля́ти, с. Маленькій кухоль. І лигнув кухля вишнівки.
На́рошне нар. Нарочно.
Розрубити, -блю́, -биш, гл. Разложить, распредѣлить (подать и т. п.).
Розстьоба, -би, ж. Неряха въ одеждѣ.
Стромовина, -ни, ж. Стремина.
