Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хижо
хижчина
хиза
хизуватися
хикавка
хикалка
хикнути
хилитати
хилити
хилитися
хилкий
хиль!
хильнути
хильцем
хиляти
хилятися
химера
химерити
химерія
химерний
химерник
химерниця
химерно
химерувати
химорода
химородити
химородний
химородник
химородниця
химородні
химородь
хиндя
хирбет
хиренний
хирий
хиріти
хирлати
хирлявий
хирний
хиря
хирявий
хирячка
хист
хистити
хиститися
хисткий
хистко
хисток
хисть
хитання
хитарь
хитати
хитатися
хитванний
хитіт
хитливий
хитнути
хитнутися
хитрий
хитрик
хитрити
хитрість
хитро
хитрово
хитромовний
хитрощі
хитрувати
хитруха
хитуні
хить
хитю
хитючий
хихи
хи-хи!
хихички
хихітня
хихлатий
хихотатися
хиць
хицький
хишки
хіба
хід
хідка
хідлі
хідник
хімлушечка
хімлушка
хіп!
хір
хірт
хірхильний
хісен
хіснувати
хіть
хіхи
хлак
хламати
хламида
хламидник
хламидниця
хламіття
хланок
хлань
хлап
хлебеснути
хлебтати
хлезінь
хлепіт
хлепотіти
хлептати
хлинути
хлип!
хлипавка
хлипання
хлипати
хлипи
хлипнути
хлипок
хлиснути
Бесермен, -на и пр. = бусурман и пр.
Біяти, -бію, -єш, гл. = бити. Ой про що він її біяв, з якої причини? Гол. І. 197.
Заду́ркати, -каю, -єш, гл. Застучать. Прийшли вони перед небо, задуркали в царські врата. Гол. І. 234.
Лю́шенька, -ки, ж. Ум. отъ люшня́.
Мензирь, -ря, м. Родъ овечьяго сыра.
Наткнути, -ну́, -не́ш, гл. = настромити.
Померхти, -хну, -неш, гл. Потускнѣть. Очі в його якось померхли. МВ. ІІ. 14. Золото так і померхне. ЗОЮР. І. 5.  
Простелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. простелитися, -лю́ся, -лешся, гл. = простилатися, прослатися.
Розбірати, -ра́ю, -єш, сов. в. розібрати, -беру, -реш, гл. 1) Разбирать, разобрать на части, разлагать на составныя части. Твою хату (будуть) розбірати. Чуб. ІІІ. 450. Шинкарочко молода, давай меду і вина, пиши гроші на стіну. Ой як стіну розбереш, тоді гроші побереш. Чуб. V. 917. Люде піч розберуть. Ном. № 10569. 2) Разбирать, разобрать, разнести по качеству или назначенію вещи, разсортировать. Одомкнув скриню і все таки мовчки став розбірати. Що їм відкладає, що особо одбірає. Кв. І. 15. 3) Разбирать, разобрать, расхватать. Зосталось сім сиріточок малюсіньких, і як їх стали люде розбірати, то й вона хлопчика.... взяла у прийми. Кв. І. 199. А нуте, пани молодці, казав він, роскидаючи броню на долівці, — розбірайте у кого нема. Стор. МПр. 115. 4) Разбирать, разобрать, различать, разсматривая. Довго я не хотів їсти сирого мяса; да вже як привик, тоді вже й не розбірав. Грин. І. 46. Не розбіра, їсть усіх, їсть і дівчаток, і хлопчиків. Шевч. 309. Часом вони любили не розбірати своєї і чужої одежі. Левиц. Пов. 6. 5) Раздѣлывать, раздѣлать тушу. Піймав ту свиню, заколов та й ну розбірати. Мнж. 149. 6) Разбирать, разобрать, понимать, понять, взять въ толкъ. Буду слухати, що мені казатимеш, буду й сама розбірати. Кв. І. 167. Що воно означа? Нехай письменні розберуть. Стор. МПр. 167. 7) Раздѣвать, раздѣть. Увечері кличуть: «Іди до панночки — розбірати». МВ. (О. 1862. III. 38). 8) Разбирать, разобрать, пронимать, пронять, начать дѣйствовать. Пропасницю лічать так: як тільки вона почне розбірать чоловіка.... Чуб. I. 119. Ой уже мою та головоньку та хміль розбіра. Чуб. V. 919. Радюка почала розбірати злість. Левиц. І. Його дуту туга розбіра. Г. Барв. 138.
Шняга, -ги, ж. Жаба. Вх. Пч. II. 16.
Нас спонсорують: