Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хижо
хижчина
хиза
хизуватися
хикавка
хикалка
хикнути
хилитати
хилити
хилитися
хилкий
хиль!
хильнути
хильцем
хиляти
хилятися
химера
химерити
химерія
химерний
химерник
химерниця
химерно
химерувати
химорода
химородити
химородний
химородник
химородниця
химородні
химородь
хиндя
хирбет
хиренний
хирий
хиріти
хирлати
хирлявий
хирний
хиря
хирявий
хирячка
хист
хистити
хиститися
хисткий
хистко
хисток
хисть
хитання
хитарь
хитати
хитатися
хитванний
хитіт
хитливий
хитнути
хитнутися
хитрий
хитрик
хитрити
хитрість
хитро
хитрово
хитромовний
хитрощі
хитрувати
хитруха
хитуні
хить
хитю
хитючий
хихи
хи-хи!
хихички
хихітня
хихлатий
хихотатися
хиць
хицький
хишки
хіба
хід
хідка
хідлі
хідник
хімлушечка
хімлушка
хіп!
хір
хірт
хірхильний
хісен
хіснувати
хіть
хіхи
хлак
хламати
хламида
хламидник
хламидниця
хламіття
хланок
хлань
хлап
хлебеснути
хлебтати
хлезінь
хлепіт
хлепотіти
хлептати
хлинути
хлип!
хлипавка
хлипання
хлипати
хлипи
хлипнути
хлипок
хлиснути
Безберегий, безбережний, -а, -е. Безбрежный. Він десь блукав.... на безбережнім морі. Левиц. І. 198.
Бобище, -ща, м. Ув. отъ біб. ЕЗ. V. 149.
Дізнава́тися, -ю́ся, -є́шся, сов. в. дізна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Узнавать, узнать. Грин. II. 117. А як ся дізнали, — пану дали знати. Гол. І. 62. Дізнався я про землю. Ком. І. 18. Cм. Дознаватися.
Меть, -ті, ж. = мент. Як заграв (Соломон) в третю сопілку, чорне вісько в одну меть прилетіло. Драг.
Му́читися, -чуся, -чишся, гл. Мучиться. МВ. І. 100. Я вже не живу, а тільки мучуся. Левиц. І.
Надбі́чи гл. = недбігти. Желех.
Нахильність, -ности, ж. Склонность. Левиц. І.
Порозділятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Раздѣлиться (во множествѣ).
Похимерувати, -ру́ю, -єш, гл. Причудничать нѣкоторое время.
Притвор, -ру, м. Притворъ въ церкви. Левиц. І. 13. Шух. І. 115. Обізвалось два ангела у притворі. Мил. Св. 20.
Нас спонсорують: