Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хижо
хижчина
хиза
хизуватися
хикавка
хикалка
хикнути
хилитати
хилити
хилитися
хилкий
хиль!
хильнути
хильцем
хиляти
хилятися
химера
химерити
химерія
химерний
химерник
химерниця
химерно
химерувати
химорода
химородити
химородний
химородник
химородниця
химородні
химородь
хиндя
хирбет
хиренний
хирий
хиріти
хирлати
хирлявий
хирний
хиря
хирявий
хирячка
хист
хистити
хиститися
хисткий
хистко
хисток
хисть
хитання
хитарь
хитати
хитатися
хитванний
хитіт
хитливий
хитнути
хитнутися
хитрий
хитрик
хитрити
хитрість
хитро
хитрово
хитромовний
хитрощі
хитрувати
хитруха
хитуні
хить
хитю
хитючий
хихи
хи-хи!
хихички
хихітня
хихлатий
хихотатися
хиць
хицький
хишки
хіба
хід
хідка
хідлі
хідник
хімлушечка
хімлушка
хіп!
хір
хірт
хірхильний
хісен
хіснувати
хіть
хіхи
хлак
хламати
хламида
хламидник
хламидниця
хламіття
хланок
хлань
хлап
хлебеснути
хлебтати
хлезінь
хлепіт
хлепотіти
хлептати
хлинути
хлип!
хлипавка
хлипання
хлипати
хлипи
хлипнути
хлипок
хлиснути
Будимир, -ра, м. Будящій міръ. Встрѣчено лишь въ загадкѣ, гдѣ обозначаетъ пѣтуха. Ном., заг. № 125.
Вла́сно, нар. = Вла́сне.
Заска́блювати, -люю, -єш, сов. в. заска́би́ти, -блю, -биш, гл. Занозить.
Захмарити Cм. захмарювати .
Нахмуритися, -рюся, -ришся, гл. Нахмуриться.
Неукий, -а, -е. 1) Необученный. 2) О лошади: необъѣзженный. Коничок неукий вирве мі ся з руки. Гол.
Снізка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сноза. 2) Въ ярмѣ: каждая изъ двухъ палок, соединяющихъ верхнюю часть ярма (чашовину) съ нижнею (підгорлям). Чуб. VII. 405. Рудч. Чп. 250. Cм. снизька, сніз.
Струсій, -я, -є. = струсевий. Струсе перо. Мнж. 4 6.
Уздогін нар. см. на-вздогін.
Цвяшкований, -а, -е. = цвяхований.
Нас спонсорують: