Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

харлань

Харлань, -ня, м. = харлай 1. О. 1861. XI. Св. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРЛАНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРЛАНЬ"
Гниляк, -ка, м. Сгнившее растеніе.
Госпо́донька, -ки, ж. Ум. отъ господа.
Зароста́ти, -та́ю, -єш, сов. в. зарости́, -сту́, -те́ш, гл. Заростать, зарости. Двір заріс бур'яном. МВ. ІІ. 70. Бодай тая річка очеретом заросли. Чуб. III. 123.
Злобителька, -ки, ж. Недоброжелательница. Волч. у.
Навпряме́ць, навпрямки́, нар. 1) = навпросте́ць. 2) Прямо, напрямикъ, откровенно. То такий чоловік, що ти йому все навпрямець кажи: гаразд буде.
Облесник, -ка, м. Льстецъ.
Пігнутися, -нуся, -нешся, гл. = погнутися. Калина пігнулася. Чуб. V. 563.
Румати, -маю, -єш, гл. = рюмати. Левиц. І. 246.
Сердачина, -ни, ж. = сердак. Озьму я сі вбого дівча в одній сердачині. Гол. II. 396.
Теліпання, -ня, с. Болтаніе, качаніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАРЛАНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.