Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хопитися
хопта
хор
хорбак
хорбури
хори
хорий
хорімці
хоріти
хоріш
хоркотавий
хоркотати
хоркотливий
хорма
хороба
хоробливий
хоробний
хоробрий
хоробрість
хоробро
хоровитий
хоровитість
хорогва
хорома
хоромина
хоромочка
хоронення
хоронити
хороство
хоростіль
хорота
хорохонька
хорош
хороше
хорошень
хороший
хорошити
хорошитися
хорошіти
хорошка
хорошкуватий
хорт
хортеня
хортиця
хортище
хортовий
хортуватий
хортуна
хортунити
хорування
хорувати
хоругва
хоругов
хоружий
хорунговий
хорунженко
хорунжий
хорунжівна
хорустіль
хорустільник
хорявий
хосен
хосний
хоснувати
хотар
хоті
хотіння
хотіти
хотітися
хотя
хотяй
хоха
хохітва
хохля
хохол
хохолаз
хохоланя
хохолик
хохуль
хохуля
хоць
хоч
хощик
храбори
храбрувати
храбруватися
храбуз
храбур
храбуст
храм
храмати
храмачка
храмий
храмина
храмник
храмовий
храмота
храмування
храмувати
хранитель
хранити
хранцуз
храп 1
храп 2
храпа
храпавий I
храпавий II
храпій
храплє
храпливий
хращати
хребет
хребетник
хребтина
хрелівна
хрест
хрестатий
хрестато
хрестачний
хрестець
Брести, -бреду, -деш, гл. 1) Переходить въ б родъ. Брести тобі дві річеньки, а третій Дунай. Мил. 135. Ой коли ж ти мене любиш, бреди через воду. Мет. 84. Царівна пішла якось на річку купатись, та брівши у воду й не перехрестилась. Рудч. Ск. II. 29. 2) Брести, медленно идти. Чужі жінки з базару йдуть, моєі немає. А ось перегодом, бреде огородом. Чуб. V. 664.
Варишка, -ки, ж. = вареха. Варишков меду не їдіт, — т. е. лакомства нужно ѣсть понемножку. Фр. Пр. 138. Батько збирав лижкою, а діти їли варишкою. Фр. Пр. 24.
Драч, -ча́, м. 1) Шомполъ. Ромен. у. 2) Пильщикъ. Уже драчі поприходили з лісу від драчки. Волын. г. 2) Обдирало, сборщикъ податей. Воно б добре жилось, та драчі прокляті: двадцять п'ять карбованців за п'ять душ подушного заплати. Лебед. у. 4) Колючій кустарникъ. (Добруджа). КС. 1883. І. 59. 5) Родъ удочки для крупной рыбы при ловлѣ зимой: оловянная гирька съ крючковъ на шнуркѣ. Вас. 189.
Духопе́лити, -лю, -лиш, гл. Бить, дубасить.
Лічи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Считать. Лічу в неволі дні і ночі і лік забуваю. Шевч. 548. Де гроші лічять, там не пхайсь. Ном. № 5863. 2) Лѣчить. Лічили, лічили, — поки її безталанну в труну положили. Шевч. 330.
Окопище, -ща, с. = окіп. Жидівське окопище, окописько. О. 1861. XI. Свид. 41.
Приворотний, -а, -е. Приколдовывавший, привлекающій. Приворотне зілля. Ном. № 246.
Припинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. прип'ястися, -пнуся, -нешся, гл. Привязываться, быть привязаннымъ, прикрѣпленнымъ. Перше була куна в притворі церковнім, до которої припинались покритки. Чуб. VI. 20.
Уторник, -ка, м. = утірник. Вх. Зн. 74.
Шкареберть I нар. = шкереберть.
Нас спонсорують: