Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хопитися
хопта
хор
хорбак
хорбури
хори
хорий
хорімці
хоріти
хоріш
хоркотавий
хоркотати
хоркотливий
хорма
хороба
хоробливий
хоробний
хоробрий
хоробрість
хоробро
хоровитий
хоровитість
хорогва
хорома
хоромина
хоромочка
хоронення
хоронити
хороство
хоростіль
хорота
хорохонька
хорош
хороше
хорошень
хороший
хорошити
хорошитися
хорошіти
хорошка
хорошкуватий
хорт
хортеня
хортиця
хортище
хортовий
хортуватий
хортуна
хортунити
хорування
хорувати
хоругва
хоругов
хоружий
хорунговий
хорунженко
хорунжий
хорунжівна
хорустіль
хорустільник
хорявий
хосен
хосний
хоснувати
хотар
хоті
хотіння
хотіти
хотітися
хотя
хотяй
хоха
хохітва
хохля
хохол
хохолаз
хохоланя
хохолик
хохуль
хохуля
хоць
хоч
хощик
храбори
храбрувати
храбруватися
храбуз
храбур
храбуст
храм
храмати
храмачка
храмий
храмина
храмник
храмовий
храмота
храмування
храмувати
хранитель
хранити
хранцуз
храп 1
храп 2
храпа
храпавий I
храпавий II
храпій
храплє
храпливий
хращати
хребет
хребетник
хребтина
хрелівна
хрест
хрестатий
хрестато
хрестачний
хрестець
Безвікий, -а, -е. О сосудѣ: безъ крышки. Безвіка бодня.
Брязнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брязкати. 1) Зазвенѣть, звякнуть. Брязнули ключі од комори йдучи. Н. п. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. МВ. (О. 1862. III. 54). Брязнув гаманом на стіл. Г. Барв. 211. Ось і у всі дзвони брязнули. Г. Барв. 158. 2) Упасть, ударяясь о земь. Горщик як брязне об піл. Г. Барв. 225. Мати зробилась як крейда біла, так і брязнула об землю. Г. Барв. 402 — 103. На яку коняку не покладе руку, вона з усіх чотирьох і брязне. Мнж. 22. 3) Ударить. Брязнула невістку по зубах. Н. Вол. у.
Віхало, -ла, с. = віхола. Мир. Пов. І. 112.
Галуза, -зи, ж. Вѣтвь. Гол. І. 206. Ум. галузка. Ном. № 1045; Галузонька. Є у лісі галузонька. Гол. І. 206.
Ді́жма, -ми, ж. Извѣстная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр.
Дроб'Я́та, -б'я́т, с. мн. Овцы. Желех. Шух. І. 84.
Перемінити, -ся. Cм. переміняти, -ся.
Подлубатися, -баюся, -єшся, гл. 1) = подлубати. 2)у голові. Сильно подумать.
Потропити, -плю, -пиш, гл. Истоптать, вытоптать. Худоба потропила збіжє. Вх. Зн. 54.
Пчолячий, -а, -е. = бджолиний. Свічечки з пчолячого воску. ЕЗ. V. 194.
Нас спонсорують: