Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хопитися
хопта
хор
хорбак
хорбури
хори
хорий
хорімці
хоріти
хоріш
хоркотавий
хоркотати
хоркотливий
хорма
хороба
хоробливий
хоробний
хоробрий
хоробрість
хоробро
хоровитий
хоровитість
хорогва
хорома
хоромина
хоромочка
хоронення
хоронити
хороство
хоростіль
хорота
хорохонька
хорош
хороше
хорошень
хороший
хорошити
хорошитися
хорошіти
хорошка
хорошкуватий
хорт
хортеня
хортиця
хортище
хортовий
хортуватий
хортуна
хортунити
хорування
хорувати
хоругва
хоругов
хоружий
хорунговий
хорунженко
хорунжий
хорунжівна
хорустіль
хорустільник
хорявий
хосен
хосний
хоснувати
хотар
хоті
хотіння
хотіти
хотітися
хотя
хотяй
хоха
хохітва
хохля
хохол
хохолаз
хохоланя
хохолик
хохуль
хохуля
хоць
хоч
хощик
храбори
храбрувати
храбруватися
храбуз
храбур
храбуст
храм
храмати
храмачка
храмий
храмина
храмник
храмовий
храмота
храмування
храмувати
хранитель
хранити
хранцуз
храп 1
храп 2
храпа
храпавий I
храпавий II
храпій
храплє
храпливий
хращати
хребет
хребетник
хребтина
хрелівна
хрест
хрестатий
хрестато
хрестачний
хрестець
Гаджучка, -ки, ж. Молодая смерека вышиной до 1 1/2 метра. Шух. І. 176.
Жури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Печалиться, грустить, сокрушаться. Не журима, дівчинонько, ще ж ти молоденька. Мет. 26. Журилась мати, плакала дуже жінка, а нічого робити: провели свого Трохима аж у губерню. Кв. 289. Як дівчині не журиться, — козак покидає! Мет. 79. Жури́тися ким. Заботиться о комъ, принимать къ сердцу чью участь. Ой ти, братіку-жайворонку, не журися ти нами: годує Господь малі мої діти дрібними кришечками. Подол. г. Жури́тися за ким, по ко́му. Грустить, печалиться по комъ. Ти не знаєш, моя мати, за ким я журюся. Н. п. Ой умру я, умру, та буду дивиться, ой чи будеш, мій миленький, по мені журиться? О. 1862. VI. 85. Ой чи журиться отець-мати по мені? Мет. 450. Жури́тися за чим, — чим. Заботиться о чемъ, хлопотать о чемъ. Журився за м'ясом, а м'ясо само йде. Рудч. Ск. І. 124. Дурень нічим ся не журить: горілку п'є і люльку курить. Ном. № 6207. Не журіться життям вашим. Єв. Мт. VI. 25.
На́зирцем, на́зирці, нар. = назирком. Пішов він назирцем за Марусею. Кв. І. 22. Я за нею назирці до самих небожевих воріт. Левиц. Пов. 343.
Паруб'я, я́ти, с. = парубча. Пора нашим паруб'ятам селом мандрувати. Чуб. III. 112. У мене сини паруб'ята. Г. Барв. 11.
Перекричати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Перекричать. Яка всіх перекричить, тії й правда буде. МВ. І. 38. 2) Перестать кричать. Дитина перекричала та, й стихла.
Побірчий, -чого, м. Сборщикъ податей.
Сховач, -ча, м. Прячущій что либо, берущій на сохраненіе. Мир. ХРВ. 166.
Тонічко нар. = тоненько. Шейк.
Храбрувати, -рую, -єш, гл. Храбриться. Козацтво! лицарі Трояне! Храбруйте! Наша, бач, бере! Котл. Ен.
Шагати, -гаю, -єш, гл. Пышать, вспыхивать, вырываться (о пламени). З печі полум'я так і шагає. Черниг. у.
Нас спонсорують: