Викрашати, -шаю, -єш, сов. в. викрасити, -шу, -сиш, гл. 1) — себе. Рисоваться, порисоваться, похвастать. Їде (поштарь) і свистить: купив за п'ятака свистик і свистить — хотів себе викрасити, що, бач, і він свистить. 2) Только сов. в. = ви́валашати. Корназ не викрашений.
Геройство, -ства, с. Геройство. Геройство духа, що підіймає серце на благодатні задуми і на великі подвиги.
Забага́ти, -га́ю, -єш, гл. = забажати. Бач, чого забагається.
Мости́на, -ни, ж. 1) Половица. Ой зірви, синку, в коморі мостину, сховай, синку, чужую дитину. 2) Полъ.
Наро́дний, -а, -е и наро́дній, -я, -є. Народный.
Опал, -лу, м. 1) Отопленіе, топливо, дрова. Там йому дають кімнату геть зовсім з опалом, з світлом. 2) Вспыльчивость, горячность. З Опалу. Сгоряча. Як загорілась хата, я вбіг та з опалу не знаю, за що хвататися. З опалу не. побачив, хто там був. Cм. з-опалу.
Освідчати, -ча́ю, -єш, сов. в. освідчити, -чу, -чиш, гл. Изъявлять, изъявить, объявлять, объявить, сообщать, сообщить, выражать, выразить.
Поспособійка, -ки, ж. Карнизъ изъ досокъ подъ стріхою.
Пукти, -кну, -неш, гл. = пукнути. Пукла шибка. Пукли обручі на бочці.
Цінькати, -каю, -єш, гл. О птицѣ: кричать, издавая звуки, подобныя цінь-цінь.
