Батечко, -ка, м. Ум. отъ батько. Батюшка. Його батечко питає: що ти, синочку, гадаєш? Да нема роду ріднійшого над батечка. Употребляется какъ слово обращенія къ старшему человѣку. батечку мій! — выраженіе удивления: Боже мой! батюшка мой! Яких то цвітів там не було! батечку мій, та й годі! Часто во мн. ч. батечки! Батюшки! А худоби-худоби, так батечки! свій хутір, лісок, винничка, млинок.
Гри́дка, -ки, ж. Часть рала = Жердка 3.
Дожи́ти Cм. Доживати.
Живня́к, -ка́, м. Щетина, собранная съ живыхъ свиней.
Запре́т, -ту, м. 1) Удержъ. Віють вітри в степу, запрету не мають. 2) Запоръ. Зробився у неї запрет у трунку, то й на двір не ходила.
Понадломлювати, -люю, -єш, гл. = понадламувати.
Прителіпатися, -паюся, -єшся, гл. Приплестись, притащиться. Ну чого ти сюди прителіпалась?
Птаство, -ва, с. соб. Птицы. Хиже птаство на степу. Дрібне птаство.
Скритка, -ки, ж. = накритка = покритка.
Страх 1, -ху, м.
1) Страхъ, ужасъ. Страхи на ляхи. Шила вдова молода край битого шляху, набралася удова великого страху.
2) род. страха. Пугало, страшилище.
3) Привидѣніе, призракъ.
4) — завдавати. Внушать страхъ, устрашать. А буде нашу тисячу гнати й рубати, буде нам, великим панам, страху завдавати. Ум. страшок.
