Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хапко

Хапко, -ка, м. 1) Взяточникъ. 2) Хватающій что либо (чаще всего говорится о чортѣ). Побере їх хапко. Ном. № 4089. 3) = злодій. Вх. Зн. 76. Хапко з хапком знаєся. Ном. № 7957. 4) Въ загадкѣ: котъ. Ном. № 129, стр. 294.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАПКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАПКО"
Вибабити, -блю, -биш, гл. 1) Принять (дѣтей о повитухѣ). Я в тебе усіх дітей вибабила. 2) Заработать акушерствомъ.
Жеб, же́би, сз. 1) = щоб. Чоловік не ангол, жеб не согрішив. Ном. № 100. Немає злого, жеби на добре не вийшло. Ном. № 4899. 2) Если-бы. Жеби, вибачайте, свині роги, то б усіх поколола. Ном. № 3827.
Жерстя́нка, -ки, ж. Жестянка. Харьк.
Заве́штатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Засуетиться. Вона завешталась по хаті, — дивлюсь, несе й черв'яка заморити. 2) Начать шляться. Парубок сидів удома, а це завештався по містах. 3) Засидѣться, загуляться. На току завештався: там молотять та віють. Харьк. У пасіці завештався. Харьк.
Замандю́ритися, -риться, гл. безл. = заманутися. Замандюрилось йому іти спати на леваду. Богодухов. у.
Земля́к, -ка́, м. 1) Землякъ. 2) Жаба, Bufo. Вх. Пч. І. 16.
Злотокрилий, -а, -е. Съ золотыми или золотистыми крыльями. Бжілка злотокрила. Федьк. І. 25.
Ляк, -ку, м. Испугъ. Чого б ти з ляку не сказав. Ном. № 4340. Троянці з ляку задріжали. Котл. Ен. IV. 8.
Покаламутити, -чу, -тиш, гл. Помутить.
Ракати, рачу, -чиш, гл. = рахкати. Ґ вечеру рачат жаби. Вх. Уг. 264.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАПКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.