Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Заправля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. запра́вити, -влю, -виш, гл. 1) Приправлять, приправить. Заправляла борщ олією. Медову кипучу силу словом заправляє. К. Досв. 113. запра́влена горі́лка. Водка, приготовленная съ кореньями, травами и пр. Прибудь же, мій милий, в неділю уранці, — заправлю горілки в кришталевій пляшці. Мет. 250. 2) Запрашивать, запросить, продавая. Заправив як за батька. Ном. № 10504. 3) Дрессировать, выдрессировать, пріучать, пріучить, упражнять. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. Ном. № 1301. 4) Заряжать, зарядить, приготовлять, приготовить къ стрѣльбѣ. Стрілочки струже да в лучок кладе, а з лучка бере да й заправляє. Чуб. ІII, 275. Старший брат кониченька сідлає, а підстарший ружжо заправляє, хотять тую зозуленьку вбити. Мет. 257. 5) Задѣлывать, задѣлать. І ворота того саду кіллями заправив. Мкр. Н. 12. 6) Вставлять, вставить. Викрутив діяменти і заправив зо скла другі. Вх. Уг. 239. 7)но́су. Точить, отточить косу. Желех.
Кісто, -та, с. = тісто. Знать мою матір, що хліб пекла, бо на воротях кісто. Ном. № 10793. Діжа з кістом. Мнж. 174.
Курашка, -ки, ж. Курочка. Ум. курашечка.
Навспа́к нар. = навпак.
Підхва́чувати, -ся, -чую, -ся, -єш, -ся, сов. в. підхвати́ти, -ся, -чу́, -ся, -тиш, -ся, гл. = Підхоплювати, -ся, підхопити, -ся.
Просаджувати, -джую, -єш, сов. в. просади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Продѣвать, продѣть, просунуть. 2) Прокалывать, проколоть.
Пуперник, -ка, м. Карликъ. Вх. Уг. 264.
Ризінка, -ки, ж. Одно изъ бревенъ, употребляемымъ для устройства ри́зей. Cм. ризи. Шух. І. 178, 179.
Розбовток, -тка, м. Невысиженное яйцо, яйцо-болтунъ.
Шепотильник, -ка, м. = шепоти́нник 3. Новомоск. у.
Нас спонсорують: