Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Возлобок, -бку, м. Покатость. На возлобку поганий город буде і вода не держатиметься. Волч. у.
Ділі́й, -лія́, м. Выборный отъ общества для совершенія раздѣла общественнаго сѣнокоса. На луках ділії ділять траву. Волч. у.
Колодій, -дія, м. 1) Колесникъ. Левч. Ходи, ходи, колодію, зо мнов ночувати. Гол. II. 470. 2) = колодач. Я йому такого колодія викував, що хоч куди. Хата, 122. 8) Понедѣльникъ сырной недѣли, когда привязываютъ коло́дку 2. Ном. № 528. справляти колодія́. Пировать, выпивать на деньги, полученныя какъ выкупъ отъ коло́дки. О. 1861. X. Свидн. 62.
Мекеке́кати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ: «мекеке», блеять. Дружко аж охрип мекекекаючи. Кв. 16.
Нало́їти, -ло́ю, -їш, гл. Намазать бараньимъ жиромъ. Закр.
Повідтухати, -хаємо, -єте, гл. Объ опухоляхъ: спасть, уменьшиться.
Позабувати, -ва́ю, -єш, гл. Забыть (многое). Позабувала усе те, що думала звечора і вночі. Кв.
Пук, -ка, м. 1) Пукъ. Пов'яже солому у пуки та й везе до міста продавати жидам. Камен. у. 2) Раст. Selinum carvifolia. Шух. І. 22.
Росхлипатися, -паюся, -єшся, гл. Расплакаться.
Строго нар. 1) Жестоко, свирѣпо. 2) Очень. Понесли багача строго високо. Гол. ІІІ. 265.
Нас спонсорують: