Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хвабрий
хвабрика
хвабрикант
хвабрицький
хвабрість
хвабро
хвабрувати
хвазан
хвайда
хвактор
хвакторувати
хвала
хвалда
хвалебний
хвален
хвалений
хваленик
хвалення
хвалетор
хвалити
хвалитися
хвалій
хвалістрант
хвалощі
хвальба
хвалька
хвалько
хвальний
хвальш
хвальшиве
хвальшивий
хвальшиво
хвальшувати
хвалювати
хвалюші
хвалюшник
хвалящий
хванд
хвантина
хвантя
хвараон
хварба
хварбувати
хваринник
хвартух
хвартушина
хвартушок
хваска
хвасоленька
хвасолина
хвасолиння
хвасоля
хваст
хвастати
хвастик
хвасті
хвастливий
хвастливо
хвастовитий
хвастощі
хвастун
хвасувати
хват
хватальний
хватаний
хватанина
хватати
хвататися
хватити
хватка
хватки
хваткий
хватком
хватнути
хваток
хвать
хватькома
хвацьки
хвацький
хвашія
хве!
хвель
хверт
хверцювати
хвершал
хвершалка
хвершальський
хверязя
хвест
хвехвер
хвиґа
хвиґлювати
хвиґура
хвиґурно
хвижа
хвизанка
хвизина
хвиленька
хвилечний
хвилина
хвилинник
хвилинонька
хвилити
хвилівник
хвилілник
хвилозоп
хвиль
хвилька
хвильовий
хвилювання
хвилювати
хвилюватий
хвилюватися
хвиля
хвилястий
хвилястогривий
хвилятися
хвиндя
хвинтик
хвинтити
Верзувати, -зую, -єш, гл. Издѣваться. Испорч. коверзувати? Слово сомнительное: встрѣчено только въ одной пѣснѣ, помѣщенной въ соч. В. Шульгина: «Юго-западный край» (1864). А там стали шкури дерти, як і спершу дерли, — цілий тиждень верзувати, як і верзували. (106).
Годівщина, -ни, ж. 1) Срочная годовая служба. Меншого наняла на год, та мабуть одберуть з годівщини, бо піде в салдати. Екатер. у. 2) Заработанное за годъ жалованье, годичная плата. То я купила за свою годівщину, що заслужила собі у чоловіка в году. Екат. у (Залюб.).
Здурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Одурѣть; съ ума сойти. Виведь єї в чисте поле — скажуть, що здуріла. Чуб. V. 630.
Наворо́чувати, -чую, -єш, гл. = навертати.
Півсеток, -тку, м. Штука холста около 50 аршинъ (локтей). Желех. Нехай вона раненько не встає, лянної куделі не спродає, най великих півсетків ізбиває. Чуб. V. 801. Нема Солохи білить півсеток. Чуб. V. 59.
Поплюскнути, -ну, -неш, гл. Сплющиться, стать плоскимъ, щуплымъ. Калина зімою взяла та й поплюскла, — ягоди стали плисковаті, що й соку в їх не зосталось. Рк. Левиц. Посуха захватила жито, а зерно й поплюскло. Черниг. у.
Роскруття, -тя, с. Стволы молодого дерева, которыми связываюся сплавляемыя деревья въ плотъ, тальбу. Шух. І. 181.
Рум'яність, -ности, ж. Румяность. Що мені по твоїй рум'яности, нема мені од тебе приязности. Чуб. V. 312.
Скупердяка, -ки, ж. = скупердяга. Г. Барв. 253. Ой ми чуємо червоні в Василя старого; не лишимо скупердяці, а ні золотого. К. ЦН. 177.
Штак, -ку, м. 1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. I. 255. МУЕ. III. 17. 2) = штакун. Мали побити арештанти штаків, та стройові нагодились. Лебед. у.
Нас спонсорують: