Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хвабрий
хвабрика
хвабрикант
хвабрицький
хвабрість
хвабро
хвабрувати
хвазан
хвайда
хвактор
хвакторувати
хвала
хвалда
хвалебний
хвален
хвалений
хваленик
хвалення
хвалетор
хвалити
хвалитися
хвалій
хвалістрант
хвалощі
хвальба
хвалька
хвалько
хвальний
хвальш
хвальшиве
хвальшивий
хвальшиво
хвальшувати
хвалювати
хвалюші
хвалюшник
хвалящий
хванд
хвантина
хвантя
хвараон
хварба
хварбувати
хваринник
хвартух
хвартушина
хвартушок
хваска
хвасоленька
хвасолина
хвасолиння
хвасоля
хваст
хвастати
хвастик
хвасті
хвастливий
хвастливо
хвастовитий
хвастощі
хвастун
хвасувати
хват
хватальний
хватаний
хватанина
хватати
хвататися
хватити
хватка
хватки
хваткий
хватком
хватнути
хваток
хвать
хватькома
хвацьки
хвацький
хвашія
хве!
хвель
хверт
хверцювати
хвершал
хвершалка
хвершальський
хверязя
хвест
хвехвер
хвиґа
хвиґлювати
хвиґура
хвиґурно
хвижа
хвизанка
хвизина
хвиленька
хвилечний
хвилина
хвилинник
хвилинонька
хвилити
хвилівник
хвилілник
хвилозоп
хвиль
хвилька
хвильовий
хвилювання
хвилювати
хвилюватий
хвилюватися
хвиля
хвилястий
хвилястогривий
хвилятися
хвиндя
хвинтик
хвинтити
Вивід, -воду, м. 1) Выводъ. 2) Выводъ, выводка, рожденіе (о птицахъ); выводокъ; родъ. Він кидає на землю свої яйця, щоб грілися в піску на вивод. К. Іов. 89. Торік вивід був лучний. Увесь вивід вовчий. Сучого виводу. Ном. № 3548. 3) Первое посѣщеніе церкви женщиною черезъ шесть недѣль послѣ рожденія ею ребенка для полученія очистительной молитвы. Такъ называется также и самая молитва. На вікні требник лежав з хрестом, в патрахіль замотаний. О. Гервасій в йому, було, з кропилом ходить, вивід читає, ходить сповідати. Сл. Л. 110. 4) Посѣщеніе новобрачною церкви въ понедѣльникъ послѣ брачной ночи для полученія молитвы. О. 1862. IV. 37; 1862. IX. 52; 1861. X. Св. 48. 5) Печная труба въ сѣняхъ и на крышѣ. Чуб. VII. 381. Біжи в сіни до верха під вивід. Грин. II. 323. Дим стелеться з вивода. Грин. І. 254. 6) Полоса узора, вышитая вдоль рукава или пазухи рубахи. На сорочці у його гарний вивід, — наче змальовано з чого. Екатер. у. Пошила рукава з виводами. Славян. у.
Головина, -ни, ж. = голова. Порубали Ігнаткові усю головину. Закр. 72.
Життя́, -тя́, с. Жизнь, житье. Чи годиться в суботу життє спасати, чи погубляти. Єв. Мр. ІІІ. 4. Звання козаче, а життя собаче. Ном. № 790. Яке життя, така й смерть. Ном. № 7101. за життя́ = за живота. У Люборацьких він таки не раз був, — ще за життя покійного о. Гервасія. Св. Л. 117. Ум. життє́чко. Болить серце в животочку на чужому життєчку. Чуб. V. 463.
Зду́муватися, -муюся, -єшся, сов. в. зду́матися, -маюся, -єшся, гл. Надумывать, надумать. Я ся здумам инакше. Вх. Лем. 419.
Одіжний, -а, -е. 1) Къ одеждѣ относящійся. А де ж той прибуток? Ні корівного, ні одіжного прибутку. Г. Барв. 277. 2) Одѣтый, хорошо одѣтый. Пластун не зна роскоші, не гаразд одіжний. О. 1862. II. 62. Народ одіжний. ЗОЮР. І. 162. 3) Хорошо оперенный, имѣющій густую шерсть. Гуска добре одіжна, то їй зімою не холодно. Міусск. окр.
Перекірливий, -а, -е. Дѣлающій на перекоръ.
Полискування, -ня, с. Сверканіе.
Роскруття, -тя, с. Стволы молодого дерева, которыми связываюся сплавляемыя деревья въ плотъ, тальбу. Шух. І. 181.
Усміти, -нію, -єш, гл. Посмѣть.
Хвилілник, -ка, м. = хвилівник. ХС. VII. 416.
Нас спонсорують: