Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хвабрий
хвабрика
хвабрикант
хвабрицький
хвабрість
хвабро
хвабрувати
хвазан
хвайда
хвактор
хвакторувати
хвала
хвалда
хвалебний
хвален
хвалений
хваленик
хвалення
хвалетор
хвалити
хвалитися
хвалій
хвалістрант
хвалощі
хвальба
хвалька
хвалько
хвальний
хвальш
хвальшиве
хвальшивий
хвальшиво
хвальшувати
хвалювати
хвалюші
хвалюшник
хвалящий
хванд
хвантина
хвантя
хвараон
хварба
хварбувати
хваринник
хвартух
хвартушина
хвартушок
хваска
хвасоленька
хвасолина
хвасолиння
хвасоля
хваст
хвастати
хвастик
хвасті
хвастливий
хвастливо
хвастовитий
хвастощі
хвастун
хвасувати
хват
хватальний
хватаний
хватанина
хватати
хвататися
хватити
хватка
хватки
хваткий
хватком
хватнути
хваток
хвать
хватькома
хвацьки
хвацький
хвашія
хве!
хвель
хверт
хверцювати
хвершал
хвершалка
хвершальський
хверязя
хвест
хвехвер
хвиґа
хвиґлювати
хвиґура
хвиґурно
хвижа
хвизанка
хвизина
хвиленька
хвилечний
хвилина
хвилинник
хвилинонька
хвилити
хвилівник
хвилілник
хвилозоп
хвиль
хвилька
хвильовий
хвилювання
хвилювати
хвилюватий
хвилюватися
хвиля
хвилястий
хвилястогривий
хвилятися
хвиндя
хвинтик
хвинтити
Бринтало, -ла, с. = бретналь. Желех.
Відпрохати, -ся. Cм. відпрохувати, -ся.
Же́ртівня, -ні, ж. Жертвенникъ. К. Псал. 195.
Жмак, -ка, м. Охапка, пучекъ. Дай, хлопче, жмак сіна коневі. Жмако́м, жмачко́м. Въ скомканномъ видѣ. Жмачком кинув одежу. Черк. у. Жмачком не зв'язуй. Черк. у.
Зароди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Зародиться, зачаться. Курчата в яйцях через тиждень уже й зародились на лежанці під квочкою. Рк. Левиц. 2) Родиться, уродиться. Катря не в матір зародилася — палка, прудка дівчина. МВ. ІІ. 76.
Ліво́руч нар. 1) Лѣвою рукою. 2) Налѣво.
Обмовити Cм. обмовляти.
Подурманитися, -нюся, -нишся, гл. Прикинуться дуракомъ. Два розумних, а третій називався Ясат-дурень, — значить, він був собі лицарь, да вже так подурманивсь. Рудч. Ск. II. 71.
Примилувати, -лую, -єш, гл. Приласкать. Не тупай, не тупай, ляшку, ногою: не ляжу, не ляжу спати з тобою; а хоть і ляжу, — не поцілую, до свого серденька не примилую. КС. 1882. II. 302.
Розморщувати, -щую, -єш, сов. в. розмо́рщити, -щу, -щиш, гл. Разморщивать, разморщить, разглаживать, разгладить морщины. А Бескид розморщив чоло, підніс брови. О. 1862. І. 109.
Нас спонсорують: