Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хвабрий
хвабрика
хвабрикант
хвабрицький
хвабрість
хвабро
хвабрувати
хвазан
хвайда
хвактор
хвакторувати
хвала
хвалда
хвалебний
хвален
хвалений
хваленик
хвалення
хвалетор
хвалити
хвалитися
хвалій
хвалістрант
хвалощі
хвальба
хвалька
хвалько
хвальний
хвальш
хвальшиве
хвальшивий
хвальшиво
хвальшувати
хвалювати
хвалюші
хвалюшник
хвалящий
хванд
хвантина
хвантя
хвараон
хварба
хварбувати
хваринник
хвартух
хвартушина
хвартушок
хваска
хвасоленька
хвасолина
хвасолиння
хвасоля
хваст
хвастати
хвастик
хвасті
хвастливий
хвастливо
хвастовитий
хвастощі
хвастун
хвасувати
хват
хватальний
хватаний
хватанина
хватати
хвататися
хватити
хватка
хватки
хваткий
хватком
хватнути
хваток
хвать
хватькома
хвацьки
хвацький
хвашія
хве!
хвель
хверт
хверцювати
хвершал
хвершалка
хвершальський
хверязя
хвест
хвехвер
хвиґа
хвиґлювати
хвиґура
хвиґурно
хвижа
хвизанка
хвизина
хвиленька
хвилечний
хвилина
хвилинник
хвилинонька
хвилити
хвилівник
хвилілник
хвилозоп
хвиль
хвилька
хвильовий
хвилювання
хвилювати
хвилюватий
хвилюватися
хвиля
хвилястий
хвилястогривий
хвилятися
хвиндя
хвинтик
хвинтити
Безуставичне, безуставично, нар. Безпрестанно, постоянно. Він так безуставичне робить. Безуставично дома сидить. Черк. у.
Виделка 1, -ків, мн. = вилка. Подайте виделка. Мнж. 170.
Ди́вий, -а, -е. Дикій. Ніби дивиї звіра зубами скреготали. Чуб. І. 180.
Замодлува́ти, -лу́ю, -єш и замодлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. У плотниковъ и столяровъ: примѣрить, пригнать, размѣрить. Прилуц. у.
Креймах, -ха, м. = крем'ях. А Маруся тут же знайшла черепочки та давай у креймахи грати. Кв. I. 40. Ум. креймашок. Ив. 39.
Кура 1, -ри, ж. 1) Пыль. Кура встає шляхом. Мир. ХРВ. 128. куру підня́ти. Переносно: занести ссору. Чорт батька зна з чого таку куру підняли. Стор. 2) Мятель. В сніжну зіму, як нема кури, отара виходить в степ. О. 1862. V. Кух. 30.
Немовлячий, -а, -е. Неговорящій.
Посовітуватися, -туюся, -єшся, гл. = порадитися. Шевч. 298.
Ронити, -ню, -ниш, гл. 1) Ронять, терять. Дрібні сльози роню. Мет. 53. Там пава ходила, піря ронила. Мет. 332. 2) Сбросить ребенка. 3) Дух за ким ронити. Быть безъ души отъ кого, души не слышать въ комъ. Ном. № 8753.
Тростиновий, -а, -е. Изъ трости сдѣланный, свойственный трости.
Нас спонсорують: