Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хапокниш

Хапокниш, -ша, м. Презрительное, названіе для лица духовнаго званія и его дѣтей. От проклятий хапокниш! — подумала Мася ( про бурсака). Св. Л. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАПОКНИШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАПОКНИШ"
Биґарь, -ря, м. = беґар. Угор.
Загойда́тися, -да́юся, -єшся, гл. Закачаться. Золоті сережки загойдались. Левиц. Пов. 180.
Замалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Закрасить. «Заший, серце, роспорочку въ мому черевичку!» — Зашию, зашию, іще й замалюю. Чуб. V. 1174.
Підшийок, -йка, м. = підгірля. Рудч. Чп. 250.
Повнісінький, -а, -е. Совершенно полный, полнехонький. Рудч. Ск. І. 129. Засіки повнісінькі грошей. Драг. 83. Хазяїн (торбу) взяв, повнісіньку червінцями й напхав. Глуб. 47.
Позапускати, каю, -єш, гл. То-же, что и запускати, но во множествѣ.
Пошивка, -ки, ж. = пошиванка 1.
Присікати, -ка́ю, -єш, сов. в. присікти, -січу, -чеш, гл. 1) Пресѣкать, пресѣчь. 2)переполох. Симпатически лѣчить иснугъ отсѣченіемъ на порогѣ концевъ волосъ больного и вѣника въ соединеніи съ извѣстными пріемами. Черк. у. Мил. М. 48. Грин. II. 318.
Ущерть нар. Въ уровень, съ краями.
Харпачка, -ки, ж. Очень бѣдная женщина. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАПОКНИШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.