Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хапокниш

Хапокниш, -ша, м. Презрительное, названіе для лица духовнаго званія и его дѣтей. От проклятий хапокниш! — подумала Мася ( про бурсака). Св. Л. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАПОКНИШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАПОКНИШ"
Вандрівець, -вця, м. = мандрівець. Желех.
Десятолі́ття, -тя, с. Десятилѣтіе. Желех.
Засластьо́нитися, -нюся, -нишся, гл. Замаслиться, засалиться.
Крижня, -ні, ж. = крижавка. Кахне крижня. О. 1862. VIII. 16.
Марнотра́тка, -ки, ж. Расточительница.
Нахолоджувати, -джую, -єш, сов. в. нахолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Остуживать, остудить.
Пиндючити, -чу, -чиш, гл. Надувать; выпячивать. Ми попіласті всі, а він один між нас своє пиндючить пір'я біле. Греб. 362. (Пані) пиндючили якіїсь бочки, мостили в пазусі платочки. Котл. Ен.
Підхарчити, -чу́, -чи́ш, гл. = підхарчувати.
Плетюх, -ха, м. Раст. Lycium barbarum. Вх. Пч. і. 11.
Торочення, -ня, с. 1) Обшиваніе бахромой. 2) Болтовня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАПОКНИШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.