Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

харцизник

Харцизник, -ка, м. = харциз. Харцизники! вони в заклад від лоня беруть дітей у матері-вдовиці. К. Іов. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРЦИЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРЦИЗНИК"
Бляхарський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный жестянику. Желех.
Братуга, -ги, м. = братуха. О. 1862. IV. 74.
Вартування, -ня, с. Охраненіе, обереганіе.
Водій, -дія, м. Вожакъ. Желех.
Голодовий, -а, -е. Голодный. Голодовий рік. Вх. Лем. 404.
Дебе́ло нар. Дебело, толсто, плотно.
Заїздни́й, -а́, -е́ Заѣзжій, постоялый. Заїздний двір. Пан звелів коней зупинити коло заїздного двору. МВ. (О. 1862. III. 51).
Калічити, -чу, -чиш, гл. 1) Увѣчить, калѣчить. Скинь її (свиту) зараз, скинь!.. Ти себе покалічиш. — А селяне носять та й не калічать же себе. Левиц. Пов. 159. 2) Уродовать, искажать, извращать. Не з щиростю... приступає до рідного слова, та і почне його калічить. О. 1861. IV. 34.
Напо́ратися, -раюся, -єшся, гл. Натрудиться, устать отъ работы.
Спідушка, -ки, ж. = спідка 3. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАРЦИЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.