Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

харцизник

Харцизник, -ка, м. = харциз. Харцизники! вони в заклад від лоня беруть дітей у матері-вдовиці. К. Іов. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРЦИЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРЦИЗНИК"
Безбатченко, -ка, м. Внѣбрачный сынъ. К. Досв. 160. А ти гріх мій спокутуєш в людяхъ сиротою, безбатченком. Шевч.
Вихованка, -ки, ж. 1) Воспитанница. 2) Любовница, содержанка. Борзенск. у.
Законода́вець, -вця, м. Законодатель.
Міта́ти, -таю, -єш, гл. = мести. Сива пава літала, крилами двір мітала. Чуб. III. 251.
Нао́дшибі нар. Въ сторонѣ, особнякомъ.
Осоромитися, -млюся, -мишся, гл. Осрамиться.
Повідгортити, -таю, -єш, гл. Отгресть (во множествѣ). Повідгортай оту землю звідтіля.
Рогожовий, -а, -е. Сдѣланный изъ рогожи.
Руга, -ги, ж. Церковная земля, земля, отведенная обществомъ на содержаніе духовенства. Убогий той піп, що не то що — й шматка свого поля немає.... ні руги немає, нічого. Рудч. Ск. II. 207.
Скомандувати, -дую, -єш, гл. Скомандовать. Я скомандую, щоб річка перейшла через вас. Рудч. Ск. II. 186.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАРЦИЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.