Байор, -ра, м. = крайка.
Бильце, -ця, с.
1) Ум. отъ било.
2) Рамы у люльки. Шовковії вервечки, золотії бильця, срібні колокільця, мальована колисочка. Колихала цілу ніч і бильця з рук не пускала.
3) Часть ткацкаго инструмента, называемаго блят (Cм.)
4) Часть витушки (Cм.)
5) Балочка въ ульѣ, къ которой пчелы прикрѣпляютъ восчину.
6) Часть лозовой корзины: «продольный брусокъ вверху и внизу корзины».
7) Одна изъ частей воротъ.
8) Брусъ въ боронѣ, въ которомъ укрѣплены зубья. Треба було розбірати двоє бильців у бороні.
9) Обручъ въ рыболовномъ снарядѣ, называемомъ хватка.
10) Часть крыши оборога (Cм. оборіг 1) — половинка стропилъ.
Гайняний, -а, -е. Грязный, скверный. Громада, громада! гайняна їх рада!
Горля́к, -ка́, м. = Горлач.
Злодіяка, -ки, м. Большой воръ. Злодіяка такий, що ні з чим не розминеться. Поночі блукає злодіяка. Ум. злодіячка. Воришка. Якийсь лихий злодіячка.
Підліток 1, -тка, м. Подростокъ. Ум. підліточок. Упорались... старий батько на діток гукає, — орел орлят підліточків докупи збірає.
Пляскати, -каю, -єш, гл. = плескати.
Ростік, -току, м. 1) Мѣсто раздѣленія улицы или дороги на двѣ, рѣки на два рукава. Ой в городі на ростоці пють, гуляють запорожці. На ростоці, на потоці два голуби воду пили. 2) Разгонъ? Угамуй рогатих турів, гордих дук у срібній зброї, росточи лихим ростоком, най не пють крови людської. 3) мн. Уголъ скамьи на по́куті. Отут сідайте на ростоках.
Скручувати, -чую, -єш, сов. в. скрути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Скручивать, скрутить, связать. Скрутити вас треба залізними обручами. 2) Сворачивать, свернуть. Скрутив цигарку. 3) Поворачивать, поворотить. Скручують (гонять кружком) отару в коші. 4) — голову, в'язи кому.Свернуть голову, шею. Оттак я йому головку скрутив. Іди к чорту, а то я тобі й в'язи скручу. — чому. б) Разбить, сломать что.
Ужілка, -ки, ж. = вужівка. Встромляють у лісу натичку, на неї кладуть окладину, а колок ліси і натичку зв'язують ужівкою. Ум. ужівочка, ужілочка.
