Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

харьків

Харьків, -кова, м. Харьковъ (городъ). Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРЬКІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРЬКІВ"
Коростяний, -а, -е. = коростявий. Обізвався коростяний до шолудивого. Посл.
Обапольний, -а, -е. О доскѣ: отрѣзанная отъ края бревна.
Охабити Cм. охабляти.
Попадин, -на, -не.́ Попадьинъ. Попадина дочка. Г. Барв. 294, 295.
Притичка, -ки, ж. 1) Ум. отъ притика. Пішов по вії, выхватив притичку. Грин. II. 288. 2) Колышекъ, которымъ прикрѣпляются въ задней части воза підтоки и підге́рсть. Рудч. Чп. 249, 250. 3) Кусокъ холста, вставляемый вмѣсто болѣе дорогой матеріи, въ юбку, въ то мѣсто, которое закрывается фартукомъ. Гол. Од. 21. 4) пт. Glareola melanoptera, тиркуша степная. Мнж. 172, 190.
Проштовхати, -ся. Cм. проштовхувати, -ся.
Розвеза, -зи, ж. Разиня? Ця дівка добра розвеза: ніколи дверей за собою не зачиняє. Рк. Левиц. Ночувала другу (ніч) під березою з тобою, козаче, розвезою. Мил. 91.
Розвидніти Cм. розвидняти.
Уорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. уоратися, -рюся, -решся, гл.у чужу землю. Запахивать, запахать чужую землю, пахая, прихватить чужой земли.
Чавити, -влю, -виш, гл. Давить, мять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАРЬКІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.