Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

харьків

Харьків, -кова, м. Харьковъ (городъ). Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРЬКІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРЬКІВ"
Вишар, -ру, м. Прошлогодняя трава. Лубен. у.
Зазоря́тися, -ря́юся, -єшся, гл. Свѣтать, загораться зарѣ.
Засліди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Запачкать слѣдами (грязной обуви).
Мени́нниця, -ці, ж. Именинница.
Підісковий, -а, -е. Относящійся къ підіску. підіскове долото́. Долото, которымъ дѣлаютъ желобъ въ оси, чтобы вставить підісок. Черк. у.залізо. Желѣзо рѣзкое толстое, употребляемое для підісків. Вас. 198.
Позиватися, -ва́юся, -єшся, гл. Судиться, предъявлять искъ къ кому. Прилуц. у.
Поодужувати, -жуємо, -єте, гл. Выздоровѣть (о многихъ). Ті люде поодужували. Грин. II. 97.
Прибочок, -чка, м. Чуланъ, пристройка возлѣ дома.
Птуц! меж. Крикъ, которымъ гонятъ телятъ. Вх. Лем. 458.
Спокусити, -ся. Cм. спокушати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАРЬКІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.