Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

харьків

Харьків, -кова, м. Харьковъ (городъ). Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРЬКІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРЬКІВ"
Дошкульни́й 2, -а́, -е́. Донимающій, дающій себя чувствовать. Дошкульний вітер. Черк. у.
Заби́йця, -ці, ж. Убійца.
Космак, -ка, ж. Космы, косы. Ось постій, каже, суча дочко: дай мені тебе за космаки піймати. К. ЧР. 204.
Лоза́нки, -нок, ж. Розги. Ном. № 975.
Моцю́голов, -ва, м. Большой деревянный гвоздь.
Нагружа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. нагрузи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Намащивать, намостить щебнемъ.
Примножа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. примно́житися, -жуся, -жишся, гл. Умножаться, умножиться, увеличиться.
Супротивець, -вця, м. Соперникъ, противникъ. Моть і Левон, се два супротивці: вони вже давно сперечаються за шинок: один набавить рату, другий ще більше. Брацл. у.
Татувати, -тую, -єш, гл. Быть отцомъ, имѣть дѣтей. Шейк.
Убого нар. Бѣдно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАРЬКІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.