Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

недужий

Недужий, -а, -е. 1) Больной. Всі в кого, були недужі на всякі недуги, приводили до його. Єв. Л. IV. 40. Пійшов ізнов до недужої. Кв. І. 95. 2) Безсильный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 546.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДУЖИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДУЖИЙ"
Верінка, -ки, ж. = вереня. Лягають спати, а вкриваються сіраками чи якою верткою. Шух. І. 216.
Гинчий, гинший, -а, -е = Инший. Оступися, негодяю, в тебе гинша є. Грин. II. 344.
Заса́дець, -дця, м. = засадьок. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Ум. засадчик, засадчичок. Жінка вибере із діжі тісто та маленький засадчичок посадить. ЗОЮР. II. 32.
Перелягати, -гаю, -єш, сов. в. перелягти, -ляжу, -жеш, гл. Перелегать, перелечь.
Плічко, -ка́, с. 1) Ум. отъ плече. 2) Передній окорокъ свиньи.  
Порізати, -жу, -жеш, гл. 1) Порѣзать, обрѣзать. 2) Перерѣзать (многихъ). Найшли пуд мостом дітей порізаних. Чуб. II. 475.
Степний, -а, -е. Способный, умѣющій. Моя ще цицьку тіки сце, а їсти не степна. Канев. у.
Товт, -та, м. Купець. Шух. І. 85.
Чванько, -ка, м. Чванный. Чванько начваниться, а будько набудеться. Ном.
Чиняти I, -няю, -єш, гл. Вычинивать, выдѣлывать, дубить. Шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє. Чуб. V. 1087.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕДУЖИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.