Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нежурбливий

Нежурбливий, -а, -е. = нежурливий. Веселий, нежурбливий, та й він заклопотався тією подією. МВ. І. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 547.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕЖУРБЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕЖУРБЛИВИЙ"
Бармувати, -му́ю, -єш, гл. Собирать накипь, пѣнку. Канев. у. Cм. барма.
Биньця, -ці, ж. Ум. отъ биня.
Діравка, -ки, ж. = Друшляк 1. Вх. Уг. 236.
Злукавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться лукавымъ, хитрымъ. Запаніє, злукавіє, то все одно що і вмерла. Св. Л. 63.
Кокірчики, -ків, м. мн. Раст. Corydalis cava Schweigg. ЗЮЗО. І. 120.
Окувати, окую́, -єш, гл. = обкувати. Окує воза, то на чудо. Чуб. І. 154.
Ополонити, -ню, -ниш, гл. Обрубить ледъ вокругъ чего-либо стоящаго въ водѣ и вмерзшаго въ ледъ. Волч. у.
Понатиратися, -раємося, -єтеся, гл. Натереться (во множествѣ).
Твердісько нар. = твердісінько. Шейк.
Темнішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться темнѣе. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕЖУРБЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.