Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нежурбливий

Нежурбливий, -а, -е. = нежурливий. Веселий, нежурбливий, та й він заклопотався тією подією. МВ. І. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 547.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕЖУРБЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕЖУРБЛИВИЙ"
Барилькуватий, -а, -е. О человѣкѣ: толстый, пузатый. Желех.
Бутний, -а, -е. Спесивый, высокомѣрный. На бутного найдесі ще бутнійший. Фр. Пр. 134.
Насталювання, -ня, с. Насталенье, наварка сталью. Желех. У Марка Вовчка употреблено какъ названіе насталеннаго мѣста инструмента. Павло на ході взяв сокиру, що з під лави насталюванням блищала. МВ. (О. 1862. І. 89).
Понамащувати, -щую, -єш, гл. 1) Намазать масломъ, саломъ. 2) Намазать (глиною).
Пробій, -бо́ю, м. Проходъ, проникновеніе куда силой. Нас не пускали в містечко, а ми пробоєм поїхали. Н. Вол. у. Ні, бабо, стій, бо я тебе не пущу!... Та ваба пробоєм іде. Чуб. II. 187, 188.
Роскопувати, -пую, -єш, сов. в. роскопати, -наю, -єш, гл. Раскапывать, раскопать, разрывать, разрыть. Стали вони роскопувати тую гору. Рудч. Ск. І. 31.
Сваволець, -во́льця, ж. Своевольный человѣкъ.
Стукотіння, -ня, с. Стукъ, стучаніе. Лохв. у. Віз покотився, і стукотіння далеко розляглося по степу. Левиц. Пов. 236.
Укладальник, -ка, м. = кладільник. Рк. Левиц.
Цедрина, -ни, ж. = кедрина. Зроби мені з цедрини трумну. Мет. 268.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕЖУРБЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.