Кулішівка, -ки, ж. Фонетическое правописаніе украинскаго языка, установленное П. A. Кулишемъ.
Моркоті́ти, -кочу, -ти́ш, гл. Бормотать. Жид хату закладав, то моркотить (Богу все молиться).
Поведія, -дії, ж. = поведенція. Чи й у вас така поведія, щоб новоженець мав волю гуляти?
Повільність, -ности, ж. Медленность, умѣренность въ движеніяхъ.
Подужати Cм. подужувати.
Понасуплюватися, -плюємося, -єтеся ч. Нахмуриться (о многихъ).
Приголовач, -ча, м.
1) Изголовье; у грудного ребенка: свернутая пеленка, подкладываемая ему подъ голову, напр. во время купанья.
2) Въ гробу: доски въ изголовьи и ногахъ, соединяющія боковыя длинныя доски. У труні два приголовачі.
3) Полѣно, которое кладется поперегъ печи, чтобы на него класть поперечныя полѣнья. Ум. при́голо́вачок. А біленькії пелюшечки сповивала, а з дев'ятого шовку сповивачик сукала, а з сребра-злата приголовачок прикладала.
Уплеснути, -ну, -неш, гл. Вплеснуть.
Часто нар. Часто. Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. Часто й густо. Очень часто. Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах. Ум. частенько, частесенько. Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас. Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько!
Чорнісінький, -а, -е. Чернехонькій.
