Завола́ти, -ла́ю, -єш, гл. 1) Позвать, пригласить. Заволав у шинок на могорич до поради. Вже ї мати заволала. Ось вам Степана в хату заволала. 2) Воскликнуть, завопить. Тогді жиди рандарі горким голосом заволали.
За́сув, -ва, м. 1) = засов. 2) Часть лавча́стого замка́. Cм. лавчастий. 3) Часть отримача.
Пересвідчувати, -чую, -єш, сов. в. пересвідчити, -чу, -чиш, гл. Убѣждать, убѣдить фактами.
Позакочувати, -чую, -єш, гл. Отворотить, засучить (во множествѣ).
Полуничниця, полуни́шниця, -ці, ж. Родъ писанки.
Понадирати, -ра́ю, -єш, гл. Надрать (во множествѣ).
Сердега, -ги, серде́ка, -ки, об. Бѣдняга. Сердега в світі не наживсь.
Стрілити Cм. стріляти.
Узгряниччя, -чя, с. Пограничье, місто вдоль границы. Вона узгряниччя людом осадила.
Урачити, -чу, -чиш, гл. Шутливое слово: ущипнуть (о ракѣ). Бодай тебе курка вбрикнула, або добре рак урачив.