Відлюбити, -блю, -биш, гл. Отбить у кого-либо милаго, милую. Уже ж моя дівчина да й одлюблена.
Галунити, -ню, -ниш, гл. Мочить въ растворѣ квасцевъ. Крашанки галунять, а тоді варять у кірці.
Гамрити, -мрю, -риш, гл. = гаморити. Я думаю, що воно гамрить, аж то ви балакаєте.
Гурто́к, -тка́, м. Ум. отъ гурт.
За́горо́да, -ди, ж. 1) Загоро́да. Огорожа, огороженное мѣсто. 2) загорода. Базъ (не крытый), огороженное мѣсто, куда заганяютъ скотъ. Воли високорогі половії дивлються з загороди у двір поважно. В чужій загороді овець не росплодиш. Шукають його ляхи, щоб стратити, — то він до зятя, та й жив там з місяць, поки все втихомирилось. 3) Садъ; огородъ. Ум. загорі́дка. Загородка. Вийшов батюшка на двір, а скот повилазив із загородок.
Заздрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. — на. = заздростити. Чого бо ти заздруєш на мою худобу! Хиба в мене скарби які, чи що?
Невістульки, -ків, ж. мн. Раст. Chrysanthemum leucanthemum. Cм. невістка 2.
Папера, -ри, ж. = папір.
Понаднизувати, -зую, -єш, гл. Снять часть нанизаннаго со многихъ низокъ. Я, було, стьонжки понадкроюю, дівчатам пороздаю; разки понадни́зую, — так би все й розділилась із ними.
Щебетливість, -вости, ж. Болтливость.
