Арга́т, -та, м. 1) Работникъ, наемникъ. 2) Рабочій на запорожскихъ рыбныхъ ловляхъ, большею частью бездомный бродяга. , отчего — 3) Бездомный бродяга.
Віддавати, -даю, -єш сов, в. віддати, -дам, -даси,, гл. 1) Отдавать, отдать. А син старець та свого не вживає, та все його хортам віддаває. Взяв той собака буханець та й віддав вовкові. віддати богові душу. Умереть. Закричав дід дивними голосами та й Богу душу віддав. — хвалу. Воздать хвалу, восхвалить. Хвалу Богові оддав. — на добридень. Пожелать добраго дня. І добридень мені оддала. — поклін. Поклониться. Матері Божій поклін оддавши. 2) Выдавать, выдать замужъ. Тоді дівку віддавай, коли люде трапляються. Як будуть тебе, моя мила, за иншого віддавати, пиши листи на папері, давай мені знати. 3) Передавать, передать, выражать, выразить. 4) Протягивать, протянуть голосомъ при концѣ пѣсни, при чемъ дѣлается рулада отъ высокаго къ низкому на октаву. У нас так завше: яку б пісню не співала, то усе віддає. 5) Теплѣть, потеплѣть. Уранці було холодно, а вдень трохи оддало.
Забига́ч, -ча́, м. Складной карманный ножъ.
Не-до-чмиги, нар. = не-до-шмиги. Усе не-до-чмиги, куди не глянь.
Обколупувати, -пую, -єш, сов. в. обколупати, -лаю, -єш, гл. Облупливать, облупить, обковыривать, обковырять. Занехаяні і обколупані негодою будинки-кам'яниці.
Повисукувати, -кую, -єш, гл. Высучить (во множествѣ).
Подаруйко, -ка, м. Даритель, кто подарки дѣлаетъ. Подаруйко за кордоном без штанів ходить.
Подряпати, -паю, -єш, гл. Поцарапать. А він у кущах ноги покалічив, тім подряпане.
Трупіна, -ни, ж. Слои древесины.
Фітчик, -ка, м. = фітик.
