Голити, -лю, -лиш, гл.
1) Брить. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче.
2) лоб голити. Брать въ солдаты. Прийшов указ лоби голить. Употребляется въ этомъ значеніи и только глаголъ съ дополненіемъ: в москалі. Прошу собі волі — не дає і в москалі проклята не голить.
Клад, -ду, м. кладу дати. Поколотить, побить. Він старших не займав, бо вони йому доброго кладу дадуть. Радомысл.
Кузня, -ні, ж. Кузница. Вулкан, до кузні дочвалавши, будить зачав всіх ковалів. Ум. кузенька. Поміж тими кузеньками ковалі кували.
Латкувати, -ку́ю, -єш, гл. = латувати.
Лі́теплий, -а, -е. Теплый. Літепла води. Літепле молоко.
Перемудрувати, -ру́ю, -єш, гл. Перехитрить, перемудрить.
Понатворювати, -рюю, -єш, гл. Надѣлать, натворить.
Пооблагоджувати, -джую, -єш, гл. Устроить, исправить (зданіе и пр. — во множествѣ).
Умовний, -а, -е. 1) Условный.
2) Сговорчивый, котораго легко уговорить.
Чаронька, чарочка, -ки, ж. Ум. отъ чарка.
