Балець, -льця, м. 1) Головное покрывало, головной платокъ женщины (во время свадебнаго обряда?) Балець, матінко, балець, на сім мір та й на палець; що буде завивати, то буде споминати: «то невісточка дала, бодай щастє мала. 2) Родъ свадебнаго хлѣба.
Ді́рка, -ки, ж. Дырка. Будь мудрий: налатай маленьку латку на велику дірку. Ум. Ді́рочка. Без мене і дірочки малої нікому затулить.
Доткли́вий, -а, -е. 1) Рѣзкій, говорящій колкости, обидныя вещи. Усе робила і слухалась як матір рідну (свекруху); дотклива вона була, да що, — думаю, — мені з їм жить, а не з нею. 2) Колкій, рѣзкій, обидный (о словахъ).
Жадни́й II, -а́, -е́. 1) Желающій, жаждущій. У сусіда доньок сім, та й доля всім, у мене одна, та й долі жадна. Убогий чоловік на лихо не жадний. 2) Жадный.
Піна, -ни, ж. Пѣна (у человѣка, животнаго). Волосся піднялось догори, піна бим з рота.
Плахта, -ти, ж. 1) Женская одежда вмѣсто юбки: кусокъ толстой шерстяной ткани, спеціально для этого изготовляемый, въ видѣ длиннаго четвероугольника (ширина до 3/4 арш., длина до 2 1/2 арш.) сшивается до половины съ другимъ такимъ же кускомъ; на половинѣ плахта перегибается и оборачивается вокругъ таліи. Четвертая часть плахти (половина четвероугольника) наз. гривка, сшитая половина наз. станок, несшитыя гривки — крила. Въ черниг. у. крила называются кри́си. 2) То-же, что и полотнянка, но длинная и безъ таліи. 3) Родъ бѣлаго платка, по формѣ похожаго на широкое полотенце, — имъ покрываются лемчанки. 4) Простыня. Ум. пля́хі(о)тка. Плахотка-червчаточка.
Публіка, -ки, ж.
1) Стыдъ, позоръ. Ой сміх і публіка: била жінка чоловіка.
2) Позорный столбъ. Желехъ. на публіку сісти. Стать къ позорному столбу. Бо я піду серед села на публіку сісти.
3) Мужчина или женщина дурного поведенія. Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ.
Сажньовий, -а, -е. Саженный, длиною въ сажень.
Умастити, -щу, -стиш, гл. Умаслить, обмаслить, обмазать.
Черешняр, -ра, м. = черешняк.
