Вужів, -жева, -ве Ужу принадлежащій.
Запля́мкати, -каю, -єш, гл. Зачавкать губами.
Обід 2, -ду, м. 1) Обѣдъ. Ой був Сава в Немирові в ляхів на обіді. становити обід. Устраивать поминальный обѣдъ. 2) мн. обіди. Обѣденное время. Уже обіди. Сонце гріє. Були вже пізні обіди, а люде з церкви ще не вийшли. 3) до-обід. До обѣда. Як би поспав до обід, так приснився б ведмідь. Ум. обідець, обідонько. Для тебе тещенька обідець готує.
Подіяти, -дію, -єш, гл.
1) Сдѣлать. Заморські лікарі нічого не подіють.
2) Сдѣлать, причинить колдовствомъ. Се щось йому подіяно: не їсть, не п'є.
Пороздушувати, -шую, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Примучити Cм. примучувати.
Притулок, -лку, м.
1) Пристанище, убѣжище, пріютъ. Нема йому бідоласі безхатньому ніде притулку. Самі бурлаки да гольтяпаки, що, не маючи жадного притулку, служили тілько по броварах, по винницях.
2) Укромное мѣсто. Не дає ся видіти... сидит собі в притулках. Ум. притулочок.
Снувавник, -ка, м. Дощечка или деревянная ложка съ двумя дырами, сквозь которыя проходять нитки основы — употребл. при снованіи основы.
Стухати, -ха́ю, -єш, сов. в. стухнути, -хну, -неш, гл.
1) Потухать, потухнуть, стухнуть. Нехай свічі до півночі не опухають.
2) Спадать, спасть (объ опухоли).
3) Худѣть. Поки багатий стухне, то убогий опухне.
Устній, -я, -є. Устный, словесный. Устня мова з науки.
