Відтоплювати, -люю, -єш, сов. в. відтопити, -плю, -пиш, гл. 1) Отогрѣвать, отогрѣть въ печи сметану, простоквашу, чтобы сыворотка отдѣлилась. Відтопила сиру глечик. 2) Отваривать, отварить. А забудьків одтопивши, підмостить напиться, то й не стане за ледащо любочка нудиться.
Груміча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Сердито ворчать на кого (о человѣкѣ), побранивать. Їсть та й їсть та на нас ще грумічає, що не їмо.
Допомогти́ Cм. допомагати.
Дужо нар.
1) Сильно, мощно.
2) Здорово.
Затасува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) Задѣвать, заложить неизвѣстно куда, забросить, запропастить. Куди се ти віника затасувала? 2) Замять, затереть. Там у волості й затасували моє діло.
Пошвендати, -даю, -єш, гл. Пошляться, побродить.
Пощебати, -ба́ю, -єш, гл. Исколоть. Турецькая земленонька шабельками пощебана.
Приземкуватий, -а, -е. 1) У самой земли растущій, низкій.
2) Приземистый (о человѣкѣ). Чоловік плечистий, приземкуватий.
3) О человѣкѣ: не имѣющій возвышеннаго духа. Чим вони рівня приземкуватим людям?
Цюцю меж. = цуцу. Цюцю, дурний салабай.
Шевелюха, -хи, ж. Названіе змѣи въ заклинаніи отъ укуса гадюки. У полі золота груша, на золотій груші золоте гніздечко, в золотім гніздечку гадюка-шевелюха, цариця.
