Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

антак

Анта́к, нар. Такъ. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АНТАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АНТАК"
Болезно, болесно, нар. = Болісно. І росло ж воно трудно та болезно, — усе нездужає та квилить. МВ. ІІ. 48.
Гарбузище, -ща, м. Ув. отъ гарбуз.
Гентоватішний, -а, -е, гентовашний. Недавній, позавчерашній. Вх. Зн. 10.
Добри́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. 1) Поддабриваться, подлащиваться. Як стали мужики-лизуни добритися до панів та навчати їх хазяйнувати, то у панів стало погано жити. Волч. у. 2) Удаваться, хорошо идти. От таки мені не добриться: ізнов поковзнулась і впала. Це сьогодні вже вдруге. Черниг. у. 3) Щось мені не добри́ться. Что то плохо себя чувствую. Волч. у.
Єнера́льський, -а, -е. Генеральскій. Желех.
Зава́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Заваривать, заварить. Варвара заварить, а Сава засолить. Ном. № 507. 2) Печь, запечь (о боли). Що це, сестро, да й за пиво, поло серця заварила. Чуб. V. 432. 3)со́няшниці. Ставить, поставить сухія банки при боляхъ живота. Вона й язичок підняти, і соняшниці заварити, ось така то вона. Кв. Драм. 57).
Молодня́к, -ку, м. = молодник.
Проділяти, -ляю, -єш, сов. в. проділи́ти, -лю, -лиш, гл. Дѣлать, сдѣлать проборъ на головѣ. Вмієте ви проділити проділь по панській? Левиц. І. 262.
Соромно нар. Стыдно. Та рознесе таку погану славу, що соромно й сказать. Гліб. Соромно такому багатиреві сина-єдинця у найми пускати. Мир. Пов. II. 21.
Узятися, візьмуся, -мешся, гл. 1) Взяться. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Ном. № 11014. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. Котл. Кн. Таке ледащо придалось той одинчик, що Господи!... і за холодну воду не возьметься. Рудч. Ск. ІІ. 107. узятися під бо́ки, у бо́ки. Подбочениться. Взявся під боки та й думає, що пан. Ном. № 2481. А парубки, узяв шись в боки, навприсядки пішли. Шевч. 565. 2) Быть взятымъ, отнятымъ. Візьметься від них жених. Єв. Мр. II. 20. 3) Взяться, приняться за что, сдѣлать что. Не візьмешся за роботу, робота сама не зробиться. Ном. № 11017. Як приїду та додому, не візьмуся їсти. Н. п. Виїхавши за Городок, взялися стреляти. Гол. І. 15. 4) Взяться, явиться. Де ся взяв татарин. Макс. Де взялося два купчики з Польщи, взяли таку коню ціну нарядили. Мет. 98. Відкіль се взявся неборак? Гліб. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388. 5) Сочетаться бракомъ, пожениться. Хиба було коли в світі, щоб ті, що кохались, розійшлися, не взялися, — живими остались. Шевч. 269. 6)чим. Обратиться во что. Упав сніжок на обліжок та взявся водою. Мет. 50. Загорілось моє серце, слово полум'ям взялося. К. Псал. 95. А той як підскоче та черконе по яблуні: вона так попелом і взялись. Рудч. Ск. II. 77. Уже моє золото гряззю взялось і не маячить. Г. Барв. 290. Стіни чорні, аж цвіллю взялися — т. е. покрылись плѣсенью. Мир. ХРВ. 24. все так вогне́м і взялось. Все было объято пламенемъ. ЗОЮР. І. 152. 7) Пристать, къ кому, чему. Узявся, як реп'ях. Ном. № 2745. Узявся до мене смолою. Як приложит до тіла, так і візьметься. Радомысл. у. 8)ближ. Приблизиться. Козаки ближ взялися. Гол. І. 35. 9) моро́зи взялися, зимно ся взяло. Настали морозы, насталъ холодъ. Вх. Зн. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АНТАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.