Гільце, -ця, с.
1) = вильце.
2) Убранное цвѣтами и лентами деревцо, вокругъ котораго во время празднованія Купала поютъ кѵпальскія пѣсни; наз. оно также Мареною.
Каламута, -ти, ж. = каламут 2.
Мо́нькати, -каю, -єш, гл. Часто говорить мо́ня, просить молока (о дѣтяхъ).
Нашийниця, -ці, ж.
1) Ожерелье, монисто.
2) То, что взято на шею; говорится о долгахъ, денежныхъ обязательствахъ и пр. У його бідолахи багато нашийниць.
Огризати, -за́ю, -єш, сов. в. огри́зти, -зу, -зе́ш, гл. = обгризати, обгризти.
Помекати, -каю, -єш, гл. Поблеять, покричать (объ овцахъ).
Поперепоганювати, -нюю, -єш, гл. Изгадить, испортить (во множествѣ).
Темний, -а, -е. 1) Темный. Темна нічка да й невидная.
2) Слѣпой. Не один же я на світі темний: єсть багато сліпих, та й живуть таки якось і без очей. Темний він був на очі, а ходив без поводиря.
3) Невѣжественный, непросвѣщенный. Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють. — на письмо. Неграмотный. Був один дуже старий чоловік з простого люду, хоч темний на письмо, да дуже розумний.
4) Неясный, непонятный. Прислухавсь я пильно до притчі, не буде вона в мене темна. Ум. темненький, темнесенький. Окриє нас нічка темненька.
Форс, -су, м. = бута. .
Чура, -ри, м. = джура 1. То козак йому промовляє: «Чуро мій, чуро, вірний слуго!» Ой як крикнув козак Нечай на чуру малого: «Сідлай, чуро, коня мого, а собі другого».
