Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

арештант

Арешта́нт, -та, м. Арестантъ. Над бідним арештантом кождий сі збиткує. Фр. Пр. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРЕШТАНТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРЕШТАНТ"
Брехливий, -а, -е. 1) Лживый. Здається, був ти не брехливий, таким тебе зна наша Січ. Котл. Ен. VI. 53. 2) Любящій лаять. Брехливу собаку дальше чути. Ном. № 6818.
Буття, -тя, с. 1) Бытіе, существованіе. Башт. 160. 2) Бытность, пребываніе. За мого буття там.
Вибірання, -ня, с. 1) Сборы. Попівське вибірання, а жидівське зараз,то все їдно. Ном. № 8066. 2) Выбираніе, выборъ, избираніе. Ум. вибіраннячко. Грин. III. 549.
Відвал, -лу, м. Отчаливаніе. Мнж. 180.
Відтіль, відтіля, нар. = відти. Втри вирви вигнали відтіль. Котл. Ен. І. 16. Він відтіля не втече. Рудч. Ск. II. 108.
Дудко, -ка, м. = одуд. Вх. Лем. 412.
Краяння, -ня, с. 1) Разрѣзываніе. Желех. 2) Кройка.
Навиглядіти, -джу, -диш, гл. Научиться, привыкнуть, имѣть успѣхъ. Мнж. 186.
Переводня, -ні́, ж. Измельчавшая, выродившаяся порода.
Татарський, -а, -е. 1) Татарскій. 2) татарське зілля. Раст. Acorus calamus. ЗЮЗО. І. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АРЕШТАНТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.