Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

арештант

Арешта́нт, -та, м. Арестантъ. Над бідним арештантом кождий сі збиткує. Фр. Пр. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРЕШТАНТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРЕШТАНТ"
Арешта́нтська. Мѣсто заключенія, арестантская.
'Б II. Cм. об.
Багріти, -рі́ю, -єш, гл. Багровѣть.
Дзябкани́стий, -а, -е. Пестрый, пѣгій. Вх. Зн. 15.
Знезнімки нар. Вдругъ, неожиданно. Конст. у.
Полунати, -на́ю, -єш, гл. О звукѣ: раздаваться нѣкоторое время.
Поцокотати, -чу́, -чеш и поцокоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Постучать. 2) Пострекотать. 3) Быстро поговорить.
Приносини, -син, ж. мн. = принос. Рк. Левиц.
Розбовтувати, -тую, -єш, сов. в. розбо́втати, -таю, -єш, гл. Разбалтывать, разболтать, размѣшивать, размѣшать. Як болить живіт і приступає до серця, розбовтують мезиним пальцем з правші сіль у воді і пють. Ном. № 13628.
Усеїда, -ди, об. Всеядный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АРЕШТАНТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.