Дра́чка, -ки, ж. 1) Лѣсопильный заводъ. (Примѣръ Cм. при словѣ драч 2). 2) Доска. дра́чку рі́зати. Пилять доски. 3) Плотн. инструменты ресмусъ. 4) Расположеніе къ ссорѣ. Оттак і посердились, неначе хто між їми драчку вкинув.
Зімни́чуватий, -а, -е. Созрѣвающій поздней осенью.
Койлити, -лю, -лиш, гл. У днѣстров. скихъ рыбаковъ: складывать канатъ кругами.
Кування, -ня, с.
1) Кованіе. Кування молотом.
2) Кукованье кукушки. Ой жаль мені (зозулі) раннього кування і пізнього літання. Ум. куваннячко. Нехай тобі зозуленька для куваннячка, нехай мені соловейко для щебетаннячка.
Назбіга́тися 2, -га́юся, -єшся, гл. Сбѣжаться. Тут назбігалось народу.
Подзвонювати, -нюю, -єш, гл. Звонить. Ми, Правдичі, усі з давнезних давен подзвонюєм у предківську одвагу.
Сирно, -на, с. Маленькій, низенькій столикъ, вокругъ котораго сидять на землѣ. Прийшли брати до судді, вклонились, положили по звичаю на сирно буханці.
Сповіряти, -ряю, -єш, сов. в. сповірити, -рю, -риш, гл.
1) — на кого. Довѣрять, довѣрить кому. На діда Бутурлаку усі свої маєтки сповіряє.
2) — кому. Повѣрять, повѣрить, сообщить что кому. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. То Христя ж, коли так, усе роскаже, що сповірила їй подруга.
Чолкувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдѣлять лучшее зерно (чоло).
Шельпотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = шелепотіти.
