Доплу́татися, -таюся, -єшся, гл. = доплентатися. Аж опівночі хиба додому доплутаєшся.
Дякони́ха, -хи, ж. Жена діакона.
Жалкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Сожалѣть, жалѣть. Возьми, а то будеш послі жалкувати. Дав я тебе до школи, та й жалкую: між панськими дітьми і ти, бачу, нахапався панського духу. 2) — за ким, чим. Оплакивать кого, что, сожалѣть о потерѣ кого, чего. Вона жалкує ще й досі за змієм. І що то жалкували за ним і хазяїн, і всі! А що вже дівчата, так і міри нема. 3) — на кого. Пенять, сѣтовать на кого. Живи ж, доню, в свою волю, так, як полюбила, не жалкуй на свою матку, що тебе згубила. Не жалкуй, куме, на Бога: од квасу діти померли. 4) Жалѣть, беречь. Свого доброго та не жалкувать.
Коханочка, -ки, ж. Ум. отъ коханка.
Посклеювати, -юю, -єш, гл. Склеить (во множествѣ).
Посліпнути, -немо, -нете, гл. Ослѣпнуть (о многихъ). Бодай письменні посліпли, як не кажуть правди.
Поспособійка, -ки, ж. Карнизъ изъ досокъ подъ стріхою.
Прибрести, -ду́, -деш, гл. Прійти по водѣ.
Ступанка, -ки, ж. Лѣстница неподвижная изъ ряда ступенекъ. Ступанка не довга була, східців шість, а там вправо ще ступанка в сінці, на два сходці.
Хобот, -та, м.
1) Рыболовный снарядъ, плетеный изъ лозы.
2) Хохолъ, хохолокъ. Ум. хобо́тик. Джаворонок мат на голові хоботик.
