Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

антипцьо

Анти́пцьо, -ця, м. = Анти́пко. Вх. Зн. 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АНТИПЦЬО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АНТИПЦЬО"
Ваганки Ум. отъ вагани.
Загляда́ння, -ня, с. Засматриваніе, заглядыванье.
Залу́па, -пи, ж. Залупа.
Ланок, -нка, м. Ум. отъ лан.
Наміси́ти Cм. намішувати.
Равл, -ла, м. Улитка. Вх. Пч. I. 16. Ум. равлик. Равлику, Павлику! вистав ноги на чотирі стоги. Н. п.
Розгарюкатися, -каюся, -єшся, гл. = розгарикатися.
Ста-півтора, числ. = Півтораста. Чоловікові тому було год сто або ста-півтора. Харьк.
Трюхати, -хаю, -єш, гл. Ѣхать или бѣжать рысцой. Худі коні о. Хведора зовсім потомились і ледві трюхали, в'їжджаючи в ворота. Левиц. І. 457.
Шевців, -цева, -ве Принадлежащій сапожнику. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АНТИПЦЬО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.