Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

арештовувати

Арешто́вувати, -вую, -єш, сов. в. арештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Арестовывать, арестовать. 2) Забастовать (въ карточной игрѣ). Шейк. 3) Въ думѣ «про Самійла Кішку» употреблено въ значеніяхъ: вооружать и приготовлять къ стрѣльбѣ: Ой із города Трапезонта виступала галера... гарматами арештована. АД. І. 208. Тогді козаки собі добре дбали: сім штук гармат собі арештували, яссу воздавали. АД. І. 217.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРЕШТОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРЕШТОВУВАТИ"
Бунтичок, -чка, м. Ум. отъ бунт.
Буцегарня, -ні, ж. Арестантская. В буцегарню запруть. Стор. І. 143, 152.
Ґушува́тий, -а, -е. Покрытый шишками (на тѣлѣ). Желех. Зобастый. Гуцул. (В. Дорошенко).
Крамаренко, -ка, м. Сынъ торговца.
Нагово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. наговори́ти, -рю, -риш, гл. 1) Наговаривать, наговорить. 2) Наклеветывать, наклеветать. Що уже не робили, як з неї не знущались, що дідові не наговорювали, а їй усе байдуже: робить собі мовчки. Рудч. Ск. II. 55. Наговорив на його сім міхів горіхів. Св. Л. 299.
Непроха, -хи, об. Не просящій. Ном. № 1357.
Паламарський, -а, -е. Пономарскій.
Палубець, -бця́, м. Ум. отъ палуб.
Присмолити Cм. присмолювати.
Розгодинитися Cм. розгодинюватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АРЕШТОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.