Апо́стол, -ла, м. 1) Апостолъ, одинъ изъ двѣнадцати учениковъ Христовыхъ. Учеників назвав апостолами. І посходились апостоли до Ісуса. Подибує він раз янгола, ци апостола. 2) Учитель, провозвѣстникъ истины. І день іде, і ніч іде і, голову схопивши в руки, дивуєшся, чому не йде апостол правди і науки. 3) Книга дѣяній и посланій св. апостоловъ. То було по великих празниках народ приходив до Дороша, неначе до церкви, от він і читав їм Євангелію, Апостола і Псалтирь.
Водорий, -рия, м. = водомий.
Кавунка, -ки, ж. см. кавун.
Кедровий, -а, -е. Кедровый. Зроби мені кедровую труну. Застель столи кедровиї.
На́віз, -возу, м. Подвозъ, привозъ. На ярмарку не купив кавунів, бо навозу не було. Не було великого навозу у сей ярмарок.
Надгни́лий, -а, -е. Надгнившій.
Обучати, -ча́ю, -єш, сов. в. обучи́ти, -чу́, -чиш, гл. Обучать, обучить.
Помело, -ла, с.
1) Метла. Зробив батько помело, — три дні хати не мело.
2) Тряпка на длинной палкѣ для чищенія трубъ отъ сажи.
3) Раст. Viscum album, омела. Ум. помельце́. Помельце замело.
Тітуся, -сі, ж. ласк. отъ тітка. Ум. тітусенька, тітусечка.
Шмаркати, -каю, -єш, гл. Пускать сопли изъ носа.
