Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

арматний

Арма́тний, -а, -е. 1) = Гарматній. 2) Артиллерійскій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 10.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРМАТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АРМАТНИЙ"
Бербениця, -ці, ж. Боченокъ (чаще всего для сыра и др. молочныхъ продуктовъ). Шух. І. 250, 251. ЕЗ. V. 63. Пропилисьте молодицю за паленки бербеницю. Гол. IV. 441. Сім бербениць сиру. О. 1862. IV. 13. Лежать в бербеницях червінці без числа. Млак. 82.
Викрикнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть. А, бабусічко! — було викрикне. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). Брат на мене викрикнув. Федьк.
Лала меж.? Лала, лала! мате била та вигнала з хати. Мил. 64.
Накри́тка, -ки, ж. = покритка. Честь тоді святилась дуже: накриток карали. Мкр. Н. 35.
Неоднаковість, -вости, ж. Несходство, различіе. Cм. неїднаковість.  
Обселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. обсели́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Заселяться, заселиться. Степ обселився. 2) Селиться, поселиться, поселяться. Люде обселилися над річкою. Як там сватались, женились наші чорноморці, обселялись, воювали. Шевч. (О. 1861. X. 4).
Обшарпатися, -паюся, -єшся, гл. Оборваться, обноситься.
Ось нар. Вотъ, здѣсь. Ось послухай, Ганно, мене нерозумної. Левиц. І. Науме! де ти'? — Ось. аж ось. а) Вотъ гдѣ. Де воно поділося? — Аж ось. б) Вдругъ. І тілько що хотів дать драла, аж ось Дідона за чуб хвать. Котл. ось-де, ось-дечки, ось-ось-де. Вотъ гдѣ. Ось-осьде я, коли вам треба. Котл. Ен. І. 17. ось-так. Вотъ такъ, вотъ такимъ образомъ. ось-що. Вотъ что. Той побачите, що ось-що ваші славні Брути. Шевч. ось-ну. А-ну ко! Ось-ну вип'ємо по чарці. От задуту я злу личину, ось-ну лиш тілько завертись. Котл. ось-ось, ось-ось-о. Вотъ тутъ. ось-як. Вотъ какъ.
Приставати, -таю, -єш, сов. в. пристати, -тану, -неш, гл. 1) Приставать, пристать, причалить. АД. І. 209. МВ. І. 138. 2) Присоединяться, присоединиться; пристать. Та й ні до кого не пристає, і до себе не приймає. Стор. МПр. 114. Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене. Мет. 59. З яким пристаєш, сам таким стаєш. Ном. № 5988. Чернець остався у тій церкві Богу молиться. Почали люде туди ходить, приставать у віру, він їх навчає. Грин. II. 12. пристати у прийми. Cм. прийми. 3) Приставать, пристать, прилипнуть. Багатий брат вимазав у середині. кружку медом, шоб пристало те, шо міритимуть. Грин. І. 180. 4) Быть къ лицу, идти; подходить. Пристало, як свині наритники. Ном. № 11207. Не ж тобі, Марусю, не сподоба, — не пристав чепець до лоба. Мет. 209. Ні до кого не пристає так ота приповість..., як до подолян. Св. Л. 201. 5) Быть пригоднымъ. Пісна страва не пристає так до живота, як скоромна. Лебед. у. 6) Уставать, устать до невозможности работать, идти; выбиваться, выбиться изъ силъ. Моєму миленькому волики пристали. Чуб. V. 403. Ой став коник приставати. Мет. 74. 7) Соглашаться, согласиться. Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити? Грин. III. 614. Ні, я на такий суд не пристану! Довго пані-матка не приставала віддати Масю в науку. Св. Л. 53. 8) пристає, пристало серце до... Любить, полюбить кого. Пристало серденько моє до твого. Мет. 6. Ой до стидкого, ой до бридкого серденько не пристане. Мет. 67. 9) Останавливаться, остановиться. Пристав трохи на тому слові, а далі знову повідає. Гн. II. 28.
Устаріти, -рію, -єш, гл. Состариться. Уже встарів віл. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АРМАТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.