Вересень, -сня, м. Сентябрь (мѣсяцъ).
Воротній, -я, -є. Воротный. Якась людина.... бралась на перелаз у воротній хвірточці.
Голю́ра, -ри, ж. Въ сказкѣ цыганъ такъ называетъ инструментъ для бритья. Чи се голюра?... Підголи мене трохи.
Засвари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Поссориться.
Лазити, -лажу, -виш, гл. 1) Лазить, ползать. Лазять діти у запічку голодні і ті. Лазарь, що по печі лазив. По кавуну мухи лазили. Гадина лазила. 2) Взбираться, взлѣзать, лазить. На похиле дерево і кози лазять. Люде лазили і на такі гори, що верстов шість або сім заввишки. 3) Лазить, лѣзть, перелѣзать. Наладив дід хижку для бабки: то лазили кішки, а то й собаки стали лазити. Через плоти лазив.
Му I меж. Выражаетъ мычаніе коровы.
Осначка, -ки, ж. Жена сплавщика плотовъ. Cм. оснач.
Паренування, -ня, с. Вспахиваніе для пара.
Позамазувати, -зую, -єш, гл. Замазать (во множествѣ).
Снота, -ти, ж. Дѣвичье цѣломудріе. Доброго роду дитина, що вона по ночах ходила, да при собі сноту носила.
